Оманська нафта, яку експортують з портів за межами Ормузу, злетіла до 154 доларів за барель. Рекордних рівнів досягли ціни на норвезьку, алжирську, лівійську та казахстанську нафту, пише FT.
"Ціни визначаються виключно фізичним дефіцитом", - пояснив головний економіст Argus Media Девід Файф.
Через війну на Близькому Сході значна частина експорту з Перської затоки опинилася під загрозою, а приблизно п’ята частина світової нафти фактично не надходить на ринок. На тлі цього покупці почали шукати альтернативу близькосхідній нафті і одним із ключових варіантів стала оманська нафта. Через обмежені обсяги і високий попит її ціна зросла майже до 154 дол. за бочку.
Подорожчання зачепило й інші регіони. Зростає попит на сорти нафти з Норвегії, Алжиру, Лівії і Казахстану, які за характеристиками можуть замінити нафту з Перської затоки. У деяких випадках ціни на них досягли рекордних рівнів.
Показово, що Brent і WTI тримаються трохи вище 100 доларів, тобто набагато нижче за реальні ціни фізичних поставок. Річ у тім, що ф'ючерси відображають ціни на травень, коли ринок сподівається на часткове відновлення потоків через Ормуз.
"Ринок паперових і фізичних контрактів розʼєднався. Це найбільший збій з 1970-х", - заявив керівник товарної стратегії Saxo Bank Оле Хансен.
Як писав "Ми-Україна" раніше, в ООН спрогнозували рекордний рівень голоду у світі, якщо війна в Ірані триватиме до червня.
