Високий рівень безробіття з нами надовго, зарплати зростатимуть повільно, інфляція буде вже не такою болючою, але ціни цьогоріч істотно збільшяться, ВВП підросте майже непомітно. Яким буде другий рік повномасштабної війни для української економіки?

Раз на квартал в інфляційному звіті Національний банк дає оцінку основним економічним показникам та дає прогноз на трирічну перспективу. Останній, від 3 лютого, виглядає більш песимістичним, ніж той, який давали в середині минулої осені. В мінус очікуванням зіграв енергетичний терор росії та інтенсивні бойові дії.

Що буде з цінами?

У 2022 році, за даними Держстату, інфляція в Україні досягла 26,6%. Як не дивно, але це не рекордний показник. За останні 22 роки найсуттєвішим стрибок був у 2015 році – на 43,3%. Співставними із минулим роком, показники були у 2000 році (+25,8%), у 2008 році (+22,3%) та у 2014 році (+24,9%).

На 2023 рік Нацбанк прогнозує зростання на 18,7%, тоді як восени казав про 20%. Сповільнення у 2024 та 2025 роках, вважають у НБУ, буде, але все одно загальний рівень цін суттєво зросте – на 10,4% та 6,7%. Причини: зруйновані підприємства, порушення ланцюгів виробництва та постачання, енергетичний терор та низький попит з боку споживачів.

Якщо оцінювати базовий індекс споживчих цін за складовими, то у 2023 році нас чекає істотне здороження одягу та взуття. Зміна цін щодо них була від’ємною до середини минулого року, а потім пішла вгору. Піку набере у другій половині року – ці товари подорожчають на 10%.

Пік росту досягнуто щодо непродовольчих товарів та оброблених продуктів – до 26% та 29% наприкінці минулого року. До кінця 2023 року в цих сегментах чекають зростання на 15,5% та 17,4% відповідно.

Дуже чуттєва складова – адміністративно регульовані ціни. Сюди входить вартість алкогольних та тютюнових виробів, транспортних послуг та комунальні тарифи. Частка останніх у цьому сегменті цін минулого року була дуже незначною, бо тарифи заморозили. Але у НБУ попереджають, що дисбаланс в енергетиці змусить їх підвищити.

Втішають, що поетапно, протягом кількох років та з розширенням соціальної підтримки. Разом із здороженням тютюнових та алкогольних виробів, бо на їх вартість тиснуть номіновані в інвалюті акцизи, адміністративно регульовані ціни будуть драйверами інфляції у 2024 та 2025 роках, а цьогоріч дадуть майже 15% в плюс. Пік прийдеться на наступний рік, коли цей компонент виросте майже на 22%.

У 2023 році обіцяють зростання цін на пальне, бо чекають на відновлення довоєнної податкової системи. Продовольча інфляція має сповільнитися навесні. Загалом вартість сирих продуктів до кінця 2023 року зросте майже на 26%, у 2024 році сповільниться до 4%, а у 2025 році – до 3%.

Як загальмували інфляцію?

У бюджеті на 2023 рік уряд закладав інфляцію 28%, у меморандумі з МВФ вказував, що наприкінці цього року вона може сповільнитися до 22,5%. Прогноз МВФ щодо інфляції – 25%, Fitch – 21%. Отже, прогнози НБУ виглядають ще досить оптимістично.

"Коли очікування щодо інфляції зменшили з 28% до 18,7%, це прояв позиції, - каже Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу. - Нацбанк таргетує інфляцію, там лишили незмінною ставку рефінансування, жодним чином не змінили ситуацію із доступністю грошей. Якщо чекати, що за цих умов інфляція буде збільшуватися, то постає питання: навіщо це все робити? Оцінка інфляції на рівні 18%, на мій погляд, є достатньо реалістичною. Хоча ще подивимось. Бо за нашими оцінками блекаут окрім того, що зменшує ВВП, ще й збільшить інфляційні очікування. Ми очікуємо, що, порівняно із базовою цифрою, що озвучувалася, інфляція збільшиться на 2,5-3%".

У Нацбанку вказують, що загальний рівень цін не буде так стрімко рватися у гору через монетарну політику (облікова ставка залишиться високою), світова інфляція знизиться, попит з боку споживачів буде слабим, міжнародні організації надаватимуть фінансову допомогу (програма з ЄС на 18 млрд євро вже узгоджена, також очікується програма з МВФ на 16 млрд доларів), а НБУ та Мінфін продовжать активно випускати держоблігації. У той же час українці це сповільнення навряд чи відчують, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.

"В Україні показник інфляції вираховують за так званим споживчим набором, - пояснює він. - До нього входить 335 позицій і номенклатур товарів та послуг. Але переважна більшість українців у щоденному житті користуються не більше, ніж половиною з них. Реальний споживчий кошик формується з таких груп товарів: харчі, транспортні послуги, послуги зв’язку, ліки, послуги закладів громадського харчування. Якщо рахувати інфляцію по цих групах, то показник буде значно більший, ніж загальний. Бо у 335 позицій входять ті, якими ми користуємося зрідка, на певні з них стабільна ціна. Наприклад, побутову техніку кожного року ми не купуємо, послуги няні чи прибиральниці стали дешевшими, враховуючи велику кількість бажаючих працювати за менші гроші. Але все це у великий набір входить, і тому у загальний показний інфляції, 28% від уряду та 18,7% від НБУ, ми як споживачі не віримо. Це статистичний орієнтир для розуміння рівня інфляції в країні, в тому числі й офіційного курсу гривні відносно інших валют".

Чи збережеться фіксований курс?

Таргетування, тобто утримання інфляції у межах цільового діапазону, останні вісім років були фішкою Нацбанку. Проте головний інструмент застосовували один: підвищення чи зниження облікової ставки, тобто вартості грошей.

В червні минулого року ставку підвищено із 10% до 25%. В січні НБУ не став її переглядати і кажуть, що рівень зберігатимуть високим точно до початку 2024 року.

Проте у 2022 році у головному банку країни відійшли від своїх принципів таргетування інфляції. На додачу до підвищення облікової ставки, запровадили фіксований валютний курс, хоча роками сповідували саме гнучкий, ринковий. Влітку офіційний девальвували на чверть з 29,25 до 36, 56 грн за долар.

Норми щодо фіксації курсу застосовують з 24 лютого, майже рік. Але як довго вони будуть діяти, напряму з прогнозів Нацбанку не випливає. Немає щодо остаточних планів згадки і у меморандумі з МВФ.

Андрій Новак підтверджує, що минулого року інфляція була досить помірною, враховуючи масштаб бойових дій, в тому числі й завдяки фіксованому курсу гривні, хоча й не тільки.

"Якби у той момент не було фіксації, курс поплив би під впливом паніки, масової міграції. Це було правильне рішення, яке допомогло, у тому числі, й втримати інфляцію у помірних межах, - зазначає економіст. - Інший чинник помірної інфляції у тому, що серйозно змінилася структура внутрішнього споживання. Адже маємо 15 млн мігрантів зовнішніх та внутрішніх. Українці багатшими не стали, а зменшення споживання стало стримуючим фактором для інфляції".

Олег Пендзин каже, що завдяки фіксованому курсу вдалося втримати не інфляцію, а саме залишки міжнародних резервів. Він вважає, що питання про повернення до довоєнного курсоутворення може постати десь у другій половині 2023 року.

"Ми цього року отримаємо 37 млрд доларів від наших партнерів у вигляді валюти. На сьогодні золотовалютні резерви НБУ 28 млрд доларів. До початку активної фази війни – 31 млрд, а в найгірші моменти опускалися до 21 млрд. Якщо буде від 10 до 16 млрд доларів за рахунок програми з МВФ, гроші підуть у резерви. Отже, технічно Нацбанк буде готовий до відтворення плаваючого курсу", - пояснює Пендзин.

У свою чергу Новак каже, що фіксований курс варто зберегти аж до завершення воєнного стану як мінімум, причому не девальвуючи його знову.

"Інакше під впливом різних факторів, у тому числі через серйозні інформаційні вкиди нашого ворога, курс може серйозно поплисти. Краще зараз зберегти курс, і для цього є всі можливості, - каже економіст. - Бо, не дивлячись на війну, міжнародні резерви НБУ майже рекордні. Враховуючи зовнішню підтримку, Нацбанк може лишити курс фіксованим. Його девальвуванням я б не займався. Девальвація національної валюти – це завжди негативна реакція. Це девальвація наших доходів, зниження і без того низької купівельної спроможності, ще більше звуження споживчого ринку. В результаті – це зниження ВВП країни".

Що буде з роботою та доходами?

Рівень безробіття зараз становить 26%. Виходячи з прогнозів НБУ, цьогоріч цей рівень майже не зміниться і становитиме 26,1%. Це близько 3 млн осіб. Скорочення кількості безробітних чекають у 2024 році до 20%, а у 2024 році – до 17,6%.

Мінімальна зарплата зростатиме незначно. Якщо в середньому за минулий рік була 6550 грн, то у 2023 р. складе 7176 грн, у 2024 р. – 7665, а у 2025 р. – 8200 грн.

Не обнадійливим виглядає прогноз щодо рівня зарплат в цілому. Номінальна зарплата, тобто нарахована сума грошей, у 2023 році зросте на чверть (минулого року вона збільшилася лише на 0,5%). Але важливішим є показник реальної зарплати, яка відображає купівельну спроможність, здатність придбати за номінальну зарплату товари та послуги. Минулого року реальна зарплата впала майже на 16%, а цього року зросте лише на 3,3%. Ще 6,5% додасть у 2024 році та тільки 4,3% – у 2025 р.

"Реальні доходи будуть падати і далі. Тут є величезна проблема – "пастка бідності", - попереджає Пендзин. - Рівень доходів населення не може бути меншим, ніж очікувана ємність внутрішнього ринку. Якщо доходи менші, то ви й потрапляєте у "пастку бідності". Тобто у ситуацію, при якій країна розвиватися не може, бо немає внутрішнього ринку, а оскільки країна не розвивається, не нарощує ВВП і додану вартість, люди не можуть отримати додаткові доходи, бо немає з чого. Треба обов’язково давати поштовх зовнішніми інвестиціями. Тому питання інвестицій дуже серйозне, але мабуть вже після завершення війни".

Протягом найближчих трьох років прогнози щодо роботи та доходів залежать від міграційних процесів. У другій половині 2022 року мали дві тенденції: через енергетичний терор росії бажання українців повернутися додому зменшилося, проте не було й серйозної активізації виїздів.

Восени в НБУ очікували, що українці повертатимуться додому вже з початку 2023 року. Зараз оптимізм перенесли на рік. Якщо у першому кварталі кількість зовнішніх мігрантів оцінюють на рівні 9 млн осіб, то до кінця року сподіваються на повернення десь 200 тисяч. До кінця прогнозного періоду, тобто до початку 2026 р., за кордоном лишатимуться 5,6 млн українців.

Серед наших мігрантів 26,2% знайшли роботу в країні перебування. У НБУ зазначають, що найкраща ситуація із працевлаштуванням у Польщі. 22% українців за кордоном у пошуках роботи, а трохи більше 20% не працюють і не шукають її. Зокрема, у Німеччині та Італії ситуація із працевлаштуванням у 2-3 рази гірша, ніж в Польщі.

На скільки зросте економіка?

У жовтні в НБУ на 2023 рік давали прогноз зростання ВВП на 4-5%. Зараз його погіршено до зростання на 0,3%. Якщо енергетику вдасться утримати, ризики для безпеки знизяться і це поновить роботу у портах, зросте врожай, виробництво буде відновлюватися, логістика налагодиться, а попит з боку українців зростатиме, 2024 та 2025 роки стануть кращими для ВВП. Проте і тут прогнози скромні, у ці роки може буде його підвищення на 4,1% та 6,4%.

За попередніми даними, що у Мінекономіки озвучили на початку січня, у 2022 році ВВП України впав трохи більше, ніж на 30%. Тут нагадаємо й про попередні роки. У "ковідному" 2020 році економіка просіла на 3,8%, а у 2021 році відіграла 3,4%. Війна з’їла третину і без того скромного ВВП. Прогноз НБУ на цей рік та на наступні два вказує, що до довоєнних показників ми й близько не доберемося.

У меморандумі з МВФ уряд дає ще одну оцінку можливому підвищенню ВВП у 2023 році – на 1%. Умови, за яких це може відбутися: поступове пожвавлення у регіонах, де не ведуться бойові дії, збереження зернового коридору та відсутність ескалації. Є три причини, з яких це відбуватиметься дуже повільно: пошкодження об’єктів енергетики, через руйнування експорт буде відновлюватися поступово, а низька купівельна спроможність українців зумовить слабке зростання споживання.

Але у той же час бюджет-2023 уряд верстав, враховуючи підвищення ВВП на 3,2%. Між тим, що озвучили кредиторам, та на чому робили розрахунок для скарбниці, суттєва різниця. Міжнародні організації на 2023 рік також дають прогнози із відчутними розбіжностями. МВФ вважає, що ВВП зросте на 1%, Світовий банк – на 3,3%, рейтингове агентство Fitch – на 2%, консалтингова компанія Oxford Economics пророкує подальше падіння – на 2-2,5%.

"Прогноз зростання ВВП на цей рік був однозначно завищеним. І як завищений його закладали у державний бюджет, -резюмує Олег Пендзин. – Це було потрібно для того, щоб наростити дохідну частину бюджету і зменшити можливий дефіцит. Але якщо подивимось на альтернативні оцінки, то МВФ малював один відсоток ще до початку блекаутів, Гарвардська школа економіки мінус 0,5%. Зараз зменшення очікуваного росту ВВП, на мій погляд, зрозуміле. Нацбанк просто привів свої прогнози до тих цих, якими оперують міжнародні фінансові організації".

Є сподівання, що новий прогноз є більш реалістичним, ніж попередній. На це вказує і вступні, за яких Нацбанк його будував. Там зазначили, що сценарій припускає зменшення безпекових ризиків із початку 2024 р., а не цьогоріч. Але у разі високої інтенсивності війни в наступні роки, для економіки сценарії можуть бути набагато гіршими: падіння на 10,5% у цьому році, на 7,8% у наступному і на 5,5% у 2025 році.