Пенсійна реформа стартує з 1 січня 2024 р. та дозволить додатково відкладати на старість українцям за рахунок ЄСВ. Такий план проголосили народні депутати від "Слуги народу" у новому законопроекті про накопичувальне пенсійне забезпечення. Навіщо потрібна реформа, як сплачуватимуть внески та чи підходящий зараз час для принципових змін?

В чому суть реформи?

Депутати пропонують запровадити обов'язковий накопичувальний рівень пенсійної системи та забезпечити українців додатковою пенсійною виплатою з моменту виходу на заслужений відпочинок.

Зараз в Україні діють два рівня пенсійної системи: перший та третій. Перший – обов'язкова система державного пенсійного страхування, відома як солідарна. Українці сплачують єдиний соціальний внесок зі своїх зарплат та доходів – 22%. За рахунок цих грошей, а також коштів з бюджету, які з року в рік покривають дефіцит, нинішнім пенсіонерам сплачують пенсію.

Третій рівень пенсійної системи – добровільний накопичувальний. У недержавних пенсійних фондах, страхових компаніях, банках люди за власним бажанням зберігають гроші, які при досягненні певного віку виплачуватимуть довічно, протягом якогось терміну або одразу. Охоплення третім рівнем пенсійної системи у нас в країні мізерне: учасниками є менше мільйона українців.

В Україні немає другого рівня пенсійної системи – обов'язкового накопичувального. Він передбачає, що люди обов'язково, автоматично, роблять відрахування на власні пенсійні рахунки. Перший і третій рівні він не скасовує. Тобто солідарну систему ніхто не чіпатиме, а участь в добровільному накопичувальному залишається на розсуд кожного.

Трирівнева система передбачена законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з січня 2004 р.

Трансформації реформи

Запровадити другий рівень в Україні збиралися після підвищення пенсійного віку до 60 років для жінок дванадцять років тому. Тоді хотіли обмежити вік учасників обов’язкового накопичувального рівня: тільки для тих, кому виповниться 35 років.

Потім наміри щодо реформи оновили, коли ухвалили підвищення вимог до страхового стажу при виході на пенсію з 1 жовтня 2017 р. Тоді ввели гнучкий поріг пенсійного віку – від 60 до 65 років. Та збиралися запровадити другий рівень пенсійної системи з 2019 р. в обов’язковому порядку для тих, кому лишиться більше десятьох років до пенсії за віком.

У 2019 р. з’явився законопроект №2683 про другий рівень пенсійної системи. Збиралися започаткувати його у 2023 р. Цей проект досі є на сайті Ради із рішенням комітету про розгляд. Але тепер маємо новий драфт пенсійної реформи, хоча він багато в чому схожий на передостанній.

Що пропонують змінити?

Новій законопроект великий, на 144 сторінки. Дві третини з них – текст нового закону про накопичувальне пенсійне забезпечення, решта – зміни у діюче законодавство.

Одразу треба вказати, що із строками у проекті плутанина. Писали його однозначно вже давно, і дати запровадження реформи чомусь не змінили перед поданням. Отже, запровадити реформу за проектом збираються з 1 січня 2022 р., а розпочати сплату внесків – з 1 січня 2024 р. Очевидно, що ці терміни виправлять. По суті ж маємо таку модель другого пенсійного рівня.

Учасники. Участь братимуть наймані працівники (за них внески здійснюватимуть роботодавці), ФОПи, самозайняті, особи, що провадять незалежну діяльність, фермери, військовослужбовці, мери, депутати, співробітники дипломатичних та консульських установ. Тобто всі, хто сплачують ЄСВ зараз. Навіть ті, що сплачують його добровільно.

Є обмеження щодо віку. До 55 років участь у другому рівні буде обов’язковою, а після 55 років – за бажанням. Не сплачуватимуть внески за працюючих пенсіонерів.

Розмір внесків. Попередні варіанти реформи пропонували різні способи стягувати внески: від запровадження їх у вигляді додаткового збору до виплати за рахунок ЄСВ та ПДФО. Зараз пропонують забирати частину від ЄСВ:

• 1% від внеску на накопичувальні пенсії у перший рік;
• 1,5% від ЄСВ у другий рік;
• 2% у третій рік і надалі.

І симетричний внесок за кожного учасника зробить держава з бюджету. Але із застереженням, що сума не перевищуватиме 3% розміру середньої зарплати.

Місце. Спочатку (до кінця 2025 р. за датами у проекті) внески будуть акумулювати в уповноваженому пенсійному фонді, державному. Потім кожен українець обере собі недержавний пенсійний фонд з переліку авторизованих. Якщо ж не обере, то внески й надалі акумулюватимуть в уповноваженому пенсійному фонді.

Внески будуть у фондах в якості активів, управлятимуть якими авторизовані компанії. Зберігатимуть кошти, відповідно, авторизовані банки-зберігачі.

Від знецінення та інфляції внески треба убезпечити, тобто необхідно їх інвестувати до того часу, як людина вийде на пенсію. У проекті зазначають, що інвестуватимуть їх переважно у консервативні фінансові інструменти. Якщо перекласти на зрозумілу для людей мову, то в облігації внутрішньої державної позики.

Під обов’язковий накопичувальний рівень створять систему гарантування внесків.

Як платитимуть накопичувальні пенсії?

На виплати накопичувальних пенсій можна буде розраховувати в таких випадках:

• досягнення пенсійного віку і отримання права на виплати по солідарній системі;
• знадобиться лікування. Йдеться про критичні захворюваннях і стани – онкологія, інфаркт, інсульт, коронарне шунтування, ниркова недостатність, трансплантація. Те, що ситуація критична, визначить лікарсько-консультативна комісія. Причому право з'явиться в тому випадку, якщо біда або у самого учасника, або у члена сім'ї;
• виїзд за кордон на постійне місце проживання;
• отримання інвалідності I або II груп.

В разі смерті учасника системи накопичення переходять спадкоємцям.

Після отримання права на накопичувальну пенсію, можливий один із трьох варіантів виплат:

• написати заяву і отримати всі гроші одразу;
• підписати договір, щоб гроші виплачували протягом якогось терміну (до 10 років);
• підписати договір на довічні виплати (понад 10 років), якщо накопичення дозволяють щомісячну виплату певного рівня.

Виплачуватимуть накопичувальні пенсії через авторизовані страхові компанії.

Надто дорого і не під час війни

Економіст Олег Пендзин каже, що в основному пояснюють необхідність другого рівня пенсійної системи тим, що грошей в солідарній системі не вистачає. Бо зменшується кількість людей, які вступають у трудову діяльність, багато пенсіонерів, а загальні надходження від ЄСВ не забезпечують належні пенсії людей, які знаходяться у солідарній системі.

Але за законопроектом розмір ЄСВ для роботодавця не зміниться. З нього забиратимуть від 1 до 2% на накопичувальні пенсії. Отже, надходження у Пенсійний фонд за рахунок ЄСВ впадуть.

"Тобто ми плачемося, що грошей на солідарну систему не вистачає, але з контрольної дати знизимо надходження туди на десятки мільярдів гривень. Хто і чим буде покривати зменшення доходів Пенсійного фонду на солідарну систему? Бюджет, - зазначає Пендзин. - Паралельно із надходженням на накопичувальні пенсії за рахунок ЄСВ, з бюджету даватимуть ту саму суму. Це прекрасно, що людина нічого не дає, бо доходів у неї мало мало. Але держава і там додасть до солідарної системи, і тут – до накопичувальної. Звідки візьмуться ці гроші?"

Згідно із пояснювальною запискою, перший рік такої системи коштуватиме бюджету 30,8 млрд грн: половина на покриття недоотримань від ЄСВ, половина на накопичувальні внески. Для порівняння, це 8% доходів ПФУ у 2022 р.

Проте, заради справедливості, автори законопроекту у поясненнях до нього не жалілися на діру у фінансування солідарної системи. Вони вказують на посилення соцзахисту населення та економічне зростання країни, бо пенсійні накопичення інвестуватимуть в економіку. Але і тут є ризики.

Інвестувати накопичувальні пенсійні внески треба так, щоб зберегти їх від знецінення та інфляції. Ми вже згадали, що перевага на боці консервативних інструментів – ОВДП. Але їхня дохідність зараз не покриває інфляцію.

"Сьогодні ОВДП можна розмістити під 15-17% річних. З початку року інфляція 24,5%. Через 30-35 років за такими схемами кошти знеціняться, - застерігає Пендзин. - І ще одне. З часом людина прийматиме рішення, в якому недержавному пенсійному фонді зберігатимуться пенсійні накопичення, а регулятором буде Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. Але ЄСВ – це податок. Коли податок спрямовується у державний пенсійний фонд – це виконання державою своєї функції, як збирача податків. З якого ж дива податок у вигляді 2% піде у недержавний пенсійний фонд? Надто специфічний механізм".

Експерт зазначає, що законопроект дуже сирий, потребує серйозного доопрацювання. Політична воля і команда зверху, за його словами, є. Але пропозиція такої низької якості псує ідею реформи.

"Я за накопичувальну систему. Але її треба пропрацювати більш детально і запускати виключно після війни, - резюмує Пендзин. - Бо звідки зараз шукати додаткові джерела? Від запозичень від партнерів? Вони явно будуть не в захваті".

Раніше "Ми - Україна" розповідав про те, як та коли реформують систему військово-лікарських комісій та МСЕК.