Чому, щоб російськомовні українці почали розмовляти українською, мала початися війна?
Аби отримати правильну відповідь, важливо ставити правильне запитання. На мій погляд, "російськомовних українців" не існує. Українець - це українець. Він не може бути польськомовним, китайськомовним чи російськомовним. Українці ідентифікують себе, коли спілкуються українською у побуті.
Серед населення України є "зросійщені українці", "окупанти" та "їхні нащадки". Поговоримо про них.
Окупанти
З "окупантами" все просто. Вони люблять усе російське, зневажають українську мову та культуру, адже вони є загарбниками, які прийшли на чужу територію з метою знищити все українське та замінити його на російське. Це є вороги України, які навіть не приховують свого ворожого ставлення. Це саме ті люди, які кричать "какая разніца", "ета всьо путін" та "узкаязичниє салдати в акопах".
Аби ідентифікувати "окупанта", після слів "какая разніца" запропонуйте їм спілкуватися українською. Різниці ж немає? Виявите, що різниця для "окупантів" є, адже вони є московитами, які поширюють на українській землі свою культуру.
У любові до всього російського ці "окупанти" виховують і своїх дітей. Тобто навіть після повномасштабного вторгнення вони активно множать російську мову та культуру на українській землі.
Нам важливо зрозуміти, що "окупанти" не перейдуть на українську ані перед війною, ані під час, ані після війни. Це суперечить їхній сутності. Колонізаторів можна лише доправити назад до тої країни, яку вони так люблять.
Зросійщені українці
Тепер ми розглянемо "зросійщених українців". Таким був і я, адже до 29 років я послуговувався винятково російською. Я ходив до російської школи, де всі предмети, окрім української мови та історії України, викладалися російською. Про свій перехід на українську я розповідав ось в цьому відео.
Важливо пам'ятати, що зросійщення українців тривало понад 400 років. Українську мову забороняли, а людей, які виступали на її захист, вбивали. Просто заґуґліть "Сандармох". Це один з багатьох прикладів.
Також українців щонайменше тричі морили голодом, а на території, де від голодомору вимирали цілі області, заселяли московитів - це саме ті "окупанти", про чиїх нащадків я розповідав вище. Тобто коли вони кажуть, що їхні пращури завжди говорили московською - це правда, адже їхні пращури дійсно є московитами, які переселилися в Україну, аби поширювати тут "русскій мір".
Століттями українці були змушені зросійщуватися
Та повернімося до "зросійщених українців".
Століттями українці, які не розмовляли мовою окупантів, тобто російською, не мали змоги кар'єрного зростання. Для прикладу, українською було заборонено навчатися, писати наукові роботи та видавати книжки. Таким чином створювався імідж "величності" мови окупантів (російської) та "мізерності" мови абориґенів (української) - вся наука, все "розумне у книжках" було написане мовою окупантів.
Ще раз - століттями без знання мови окупантів, тобто російської, українець не міг отримати хорошу освіту та хорошу роботу.
Далі - ті українці, які боролися зі зросійщенням, були фізично знищені московитами, а решта українців, які просто хотіли вижити в умовах окупації, змушені були зросійщуватися.
Саме зросійщені українці та їхні нащадки активно повертаються до української мови нині, адже для українця мова є маркером свій-чужий. І саме тому "російськомовного українця" не може бути. Це наратив Кремля про "адіннарот". Усе російське є чужим, ворожим та небезпечним для життя будь-якого українця.
Аргументи для тих хто не хоче переходити на українську
Детально я розповів про те, що не так з російською мовою в Україні ось у цьому відео.
Тому, можу додати хіба економічний чинник.
З точки зору бізнесу, що більше носіїв має мова, то більше продуктів та послуг виготовляється для потреб її носіїв.
Приклад 1
Китай має понад 1,5 млрд мешканців. Якщо кожен з них вашому бізнесу заплатить 1 долар буде "непоганий" дохід. Отже, ринок Китаю є цікавим для збуту ваших продуктів та послуг. Але для виходу на цей ринок вам потрібно локалізувати свій продукт під потреби китайського ринку та відкрити там представництво - отже, ви найматимете на роботу китайців, чим інвестуватимете в їхню економіку, створюватимете там робочі місця, платитимете там зарплати.
Приклад 2
Наведу також дані щодо країн із маленькою кількістю населення. У Хорватії живе 4 млн людей, у Литві, Латвії або Естонії близько двох мільйонів. В усіх цих країнах фільми у кінотеатрах не озвучують місцевими мовами. Вони транслюються мовою ориґіналу з субтитрами. Тобто місцеві актори та звукорежисери не мають роботи, адже потреби локалізовувати фільми немає - це не є рентабельно, адже ці ринки є дуже маленькі. Як наслідок, професії акторів та звукорежисерів у цих країнах розвиваються не так активно.
Приклад 3
В Україні живе 40 млн людей. Ви можливо не знали, але Україна - це один з найбільших ринків збуту у світі.
Зовсім нещодавно усі фільми в кінотеатрах транслювалися російською - мовою окупантів. Пригадайте.
Це означає, усі гроші від перекладу та озвучування йшли до Москви, адже саме там перекладали та озвучували фільми для Московії та усіх її колоній. Згадаймо, як вила п'ята колона, коли вводилися обов'язкове озвучення фільмів українською та квоти на українську музику. Чому вони так стогнали тоді? Виявляється, що все ж таки є "какая-то разніца"?
Мова є рушій для зростання економіки
Вони розуміють, що мова є рушій для зростання економіки. Саме з цієї причини московити так активно насаджують свій "язик" на усіх окупованих ними територіях. Вони, на відміну від багатьох українців, чітко усвідомлюють, що завдяки колоніям, де знають московську мову, московити збільшують ринок збуту для своїх послуг та продуктів.
Кінематографічний бізнес - це лише один з прикладів. От скажіть, здорова людина, яка не знає російської мови, переглядала би російські серіали в перекладі анґлійською чи будь якою іншою мовою? Звісно ж, ні. А от зросійщене населення московських колоній їх активно дивиться, і грошики від цих переглядів йдуть до Москви.
Сюди ж ми можемо записати і російських музикантів та блоґерів, які витісняють українців з українського ринку. Це така сама війна, окупація, тільки культурна. Український музикант або блоґер просто не може конкурувати з московитом фінансово, адже ринок збуту українця менший: московити, казахи, білоруси та інші московські колонії українську не розуміють. Натомість усі московські колонії розуміють російську, і усі разом платять своїм окупантам гроші за прослуховування та перегляди продукту, створеного мовою їхніх же окупантів. Саме ж для цього війни і відбуваються.
Українська мова - єдиний спосіб захиститися економічно від московської окупації
Мета війни - створення колоній. А після створення колонії - денацифікація, тобто знищення місцевої мови із подальшим заміненням її мовою окупанта.
Через толерантність населення до московської мови український блоґер або музикант нині не має навіть 100% аудиторії у своїй країні. У такій ситуації зменшується попит на все українське та зростає попит на все московське. І це тільки початок великого ланцюжка. Простий приклад: рекламодавці передусім приходять не до українських блоґерів, а до московських, бо в останніх банально більше переглядів. Більше переглядів завдяки кому? Завдяки колоніям зокрема. Продовжувати можна нескінченно.
Економіка має базове правило: попит формує пропозицію. Якщо попиту на українську мову немає, то поступово місцеві спеціалісти зникнуть або зросійщаться.
Обидва варіанти неприйнятні, адже зросійщенного ніколи не сприйматимуть серед окупантів як "свого". Продукт абориґенів, навіть створений мовою окупантів, все одно вважатиметься серед окупантів другосортним.
Саме тому українська мова - єдиний спосіб захиститися економічно від московської окупації.
Від того, що частина населення все ще споживає московський продукт, страждає економіка всієї України. Ба більше - ті, кого називають "російськомовними українцями", ще й при цьому збагачують економіку окупанта, споживаючи продукти та послуги, створені московитами.
Що має робити влада проти мови окупанта
Українська влада повинна використати проти мови окупантів усі ті самі методи, які окупанти століттями застосовували проти української мови. Нічого нового вигадувати не потрібно.
Перелік книг зі "смачним" українським словом
Найбільше я люблю поезію Тараса Шевченка та Василя Симоненка, а також прозу Валер'яна Підмогильного та Івана Багряного.
Якщо любите фантастику, почитайте "Час смертохристів" Юрія Щербака.
Якщо хочете корисної книжки для вашого здоров'я, то рекомендую "Многії літа, благії літа" Мирослава Дочинця.
Максим Прудеус, коуч з риторики, бізнес-консультант, телеведучий та рок-музикант
