Вікторія Малосвітна
Ведуча прямих ефірів, дипломована вчителька історії і правознавства і мама школярки.«В телевізор» потрапила у 2011-му, за оголошенням. Молодій вчительці історії, після університету не знайшлося роботи у школі рідного містечка Прилуки, що на Чернігівщині, ані в найближчих селах району. Всюди мені сказали – ми вам подзвонимо, якщо що.
Побачила оголошення на місцевому телеканалі – шукаємо журналіста. Довго сумнівалася, десь пів року, якщо чесно, а потім вирішила – піду спробую, довго нікого не знаходять, мабуть чекають саме на мене. Вже на першій зйомці зрозуміла – наскільки це круто – першій побувати на місці події, з’ясувати найдрібніші деталі і першою розказати про все глядачам.
Але ще крутіше – коли твій сюжет змушує чиновника чи депутата забути про халтуру і почати якісно робити свою роботу, і коли люди і все місто бачать від цього результат. Місяців за три мені подзвонили зі школи – сказали приходьте працювати. Та я відповіла – вибачте, в мене вже є робота, і не проста, а робота мрії.
За кілька років зрозуміла, що треба рухатися далі і подала заявку на навчання в Медіа Майстерню на телеканалі «Україна», що якраз запрошував журналістів здобувати знання. Пройшла конкурс і стала однією з 12-тьох, хто отримав можливість вчитися, безкоштовно.
В результаті – стала частиною крутезної команди під назвою «Україна». Перший мій сюжет на центральному телеканалі був про жінку, яку вбив відром чоловік, за те, що не хотіла йти на город, копати картоплю. Далі були сотні матеріалів про пожежі, ДТП, на соціальну тематику, з-під куполу Верховної Ради та залу засідань Кабміну, тривалі відрядження в зону бойових дій.
Ведучою працюю лише три роки. Починала на телеканалі «Україна 24» з новин, а вже скоро долучилась до команди ведучих аналітичних студій. Зараз – разом з колегами на телеканалі «Ми Україна» в прямих ефірах щодня говоримо про важливе – про війну, оперативну обстановку в регіонах, міжнародну підтримку і про тих, хто день за днем наближає нашу перемогу. Не втомлюємося казати «дякуємо» нашим героям на всіх фронтах, про те, що віримо в Україну та в ЗСУ.
Окрім інформаційного, вдома тримаю ще один фронт - шкільний. Моя донька Іванна зараз в 9 класі. Тож експертно можу розказати про переваги і ще більше - недоліки дистанційної освіти. Моя мала класно танцює, а я – її група підтримки на всіх конкурсах. А ще – донька активно цікавиться новинами, підписана на чи не половину телеграм каналів з мого списку. Питань на кшталт «Мама, а ти знаєш? А ти чула, що?» - у нас вдома найбільше.
Твердо вірю, що росіяни, а особливо кремлівський дід, обов’язково отримають по заслугам. Мрію, про мир і перемогу для нашої країни, і звісно, щоб головна новина століття прозвучала саме в ефірі каналу «Ми Україна».
Проєкти і формати: Інтерв’ю, LIVE, Стріми
Особисті соцмережі: Facebook Instagram
