Битва за Бахмут без сумніву увійде в історію, як одна із найбільш відомих битв цієї війни.

Незабаром буде 300 днів оборони цього колись прекрасного українського містечка на Донеччині.

Від літа минулого року, українські війська успішно відбивали усі атаки ворога, блокуючи просування російських військ ближче до Бахмуту. Ситуація почала змінюватись, коли наші сили почали успішно контратакувати позиції ворога на Харківщині та правобережжі Херсонщини.

Російське командування, помітно занервувало тоді, та аби завадити продовженню українського наступу, суттєво інтенсифікували бойові дії на Сході, зокрема в районі Бахмуту. Сконцентрувавши набагато більше своїх сил на Сході, ворог поставив за мету наступні цілі:

• відтягти наші сили з інших напрямків, особливо з Південного та Північчно-Східного, де Українські Сили наступали в районі Кремінної;
• скувати наші великі сили на Бахмутському напрямку;
• повне виснаження Українських резервів, з метою недопущення їх підсилення та підготовки до контрнаступу.

Поставлених цілей ворог не досяг. Так, звичайно, бої за Бахмут надзвичайно потужні, масштабні та виснажливі. Однак, основних поставлених цілей ворог не досяг. Більше того ситуація для російських загарбників обернулась навпаки. Все склалось, як в прислів’ї: "не рий яму іншому - сам туди впадеш".

Вже зараз, до проміжних підсумків триваючої битви за Бахмут можна виднести:

• росії не вдалося створити пастку для українських військ втягнувши більшість наших резервів в битву за Бахмут;
• Українському командуванню вдалось вирішити надскладне завдання, відшукавши той баланс із підсиленням наших позицій в Бахмуті, водночас продовжуючи підготовку потрібних резервів для контрнаступу;
• ворог вже поніс великі втрати в цій битві і вимушений перекидати додаткові сили для підкріплення, а терористи "вагнерівці" вимушені взагалі вийти з Бахмуту і це теж через втрати;
• вдалось виграти потрібний нам час для укомплектування резервів та постачання Західної зброї;
• військам агресора не вдалось взяти в оточення Українські Сили та остаточно заблокувати логістику;
• ворог почав різко втрачати фланги на яких розвивають успіх наші війська.

Що відбувається зараз і чого чекати?

Розпочавши вдалий контрнаступ на флангах, з Півдня та Півночі від Бахмуту, Українські Сили, розпочали новий етап битви за Бахмут, з переходом ініціативи в наш бік. І нехай нікого не вводять в оману пафосні заяви російських пропагандистів про взяття Бахмуту.

Тут цілком доречна історична аналогія зі Сталінградською битвою. Тоді, захопивши 90% міста німці доповідали керівництву нагору про взяття Сталінграду. Однак, радянські війська розпочали контрнаступальну операцію "Уран", яка полягала в атаках на флангах з Півночі та Півдня від Сталінграду які в результаті призвели до оточення однієї з найбільших німецьких армій - 6-ої на чолі з фельдмаршалом Паулюсом.

Дивно, що в росії, де так працює пропаганда на наративах Другої Світової війни, цього не помічають. Але надмірна ідеологізація та подекуди міфотворчість, не дає їм вивчати досвід просто через призму військової історії, безвідносно до тодішніх воюючих сторін.

В разі продовження успішного просування українських військ на флангах та закріплення на них, Бахмут може бути оточено, а логістичне постачання для ворога суттєво ускладнено, якщо не остаточно блоковано. Наші Сили зможуть взяти місто під вогневий контроль, і нехай тоді скільки завгодно пропагандисти розповідають про "успіхи", ворога будуть просто тримаючи в оточенні перемелювати.

Географічний ландшафт місцевості такий, що довкола Бахмуту є панівні висоти, що створить істотні складнощі для ворога в разі спроб проривів оточення.

Це ще один перелом у війні на нашу користь і досягнення Українських Захисників та Захисниць, за що їм велика Подяка.

Битва за Бахмут триває. Але ролі змінились. Тепер це вже контрнаступальна операція України і оборонна операція ворога.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень