Ну що, друзі, «велике шоу» в Пусані відбулося. Як каже мій колега, «Дональд і Сі нарешті випили кави». І не просто так, а з театральними ефектами.
Трамп, для розігріву, прямо перед зустріччю кинув у TruthSocial «ядерний привіт» – наказав Пентагону почати випробування. Класичний хід у стилі «я тут найкрутіший, домовляйтеся зі мною». Сі, у відповідь, не моргнув і оком.
Трамп vs Сі. Що в сухому залишку?
Зустріч, яку планували на 3-4 години, вклали в 1:40. Це або неймовірна ефективність, або... вони просто пропустили все складне. (Спойлер: так і є).
Трамп поставив зустрічі «12 із 10». Звісно, коли ти щось продаєш, ти завжди хвалиш товар.
Головний «консенсус» – це, по суті, базар. Це не про стратегію, це про «ти – мені, я – тобі».
- Трамп дає: невелике зниження мит (з 57% до 47%). Це не скасування, а скоріше «знижка», щоб Сі зберіг обличчя.
- Сі дає: обіцянку купувати американську сою (фермери Трампа задоволені), енергоносії з Аляски (бізнес Трампа задоволений), гарантує експорт рідкоземельних мінералів (технології Трампа задоволені) і – вишенька на торті – обіцяє боротися з фентанілом (виборці Трампа вдячні).
Це класична бізнес-угода. Перемирʼя у торговельній війні, але не її кінець. До речі, цей «консенсус» підготували команди заздалегідь, лідери просто поставили підписи.
Слон, якого не помітили
А знаєте, про що НЕ говорили? Про Тайвань.
Найгарячіша точка планети, де китайські та американські інтереси стикаються лобами. Вони просто... проігнорували питання. Це теж рішення. Рішення – не чіпати те, що точно вибухне, і зосередитись на сої.
Що від цього Україні?
А ось тут найцікавіше. Кажуть, про Україну «довго говорили». Домовились «працювати разом» і «шукати шляхи».
Перекладаю з дипломатичної на людську: «Ми визнали, що проблема є. Ми не знаємо, що з нею робити. Але ми не проти, якщо вона якось сама вирішиться».
Трамп був у своєму репертуарі: заявив, що війна «не стосується США», що США на ній «навіть отримують прибуток» (продаючи зброю НАТО, яка йде нам), але водночас це «божевілля» і він «хотів би, щоб вона закінчилася». Це – чистий Трамп. Він бачить світ як бізнес-проєкт, а не як боротьбу цінностей.
Що це означає для нас?
- Ніхто нічого не вирішить за нашою спиною. Навіть якби хотіли – у них немає спільного плану. Сі, як і раніше, купує російську нафту, а Трамп хоче продавати свою.
- Час «домовленостей» між великими дядьками минув. Те, що Україна взагалі є на порядку денному такої зустрічі – це вже результат. І це, до речі, прямий наслідок того, що позиція України звучить голосно. Володимир Зеленський і українська сторона мають нарощувати власну дипломатичну вагу – аби не залишитись в ролі статиста на фоні великих гравців. Якщо Трамп і Сі справді шукатимуть вихід, Зеленський міг би стати ключем до справжнього миру, бо хто, як не він, знає реальну ціну цієї війни.
- 3Головний висновок: великої «зради» не сталося. Але й великої «перемоги» для нас там не кувалося. Це була зустріч двох прагматиків, які вирішували СВОЇ проблеми (тарифи, фентаніл, соя).
Тому видихаємо. Нам, як то кажуть, своє робити. Тримати стрій і посилювати власну позицію. Бо як показує практика, у великій геополітиці поважають лише тих, хто може продати сою. Або дати по зубах.
Працюємо.
Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”
