Сенсації не відбулося. На президентських виборах у Туреччині переміг чинний глава держави. Ердоган мав невелику, але значну перевагу (близько 4%) після першого туру, до того ж чинного Президента Туреччини підтримав опозиційний кандидат, який посів третє місце в першому турі. Також Ердоган мав істотну перевагу в адміністративному та інформаційному ресурсі.
Найскладніші вибори
Але перемога далася Ердогану нелегко, і лише у другому турі. Можливо, це були найскладніші вибори для нього. Очевидно, що Ердоган вступає у фінальну частину свого правління. Він і публічно заявив, що це буде останній термін його правління.
Тому його зусилля будуть спрямовані на проекти, які мають закріпити його особливе місце в історії, а також на вибір оптимального наступника.
Але на Ердогана чекають і серйозні проблеми. Насамперед - складна соціально-економічна ситуація. Вибори також показали, що зростає запит на політичні зміни в Туреччині, особливо серед турецької молоді. А опозиція на минулих виборах здобула досить позитивний досвід об'єднання.
Навряд чи варто очікувати суттєвих змін у політиці Ердогана. Якщо вони й будуть, то скоріше у внутрішній та економічній політиці.
Тест для Ердогана
У контексті українсько-російської війни принципових змін не буде. Але очікується, що через деякий час Ердоган активізує свої зусилля як потенційний посередник у переговорах про завершення війни між Україною та росією. Тут Ердоган має величезну перевагу перед усіма іншими претендентами на роль посередника-миротворця, він єдиний державний діяч, який має близькі і добрі відносини з лідерами двох воюючих держав.
Але для початку Ердогану треба буде досягти продовження зернової угоди. Це буде тест на продовження його ролі як посередника у відносинах між росією та Україною.
У зовнішній політиці головна інтрига буде пов'язана зі згодою Туреччини на вступ Швеції до НАТО. Якщо Ердоган діятиме раціонально, то він має дати свою згоду на приєднання Швеції до НАТО, можливо, виторгувавши додаткові поступки від США та Швеції. А якщо турецьке блокування вступу Швеції до НАТО продовжиться, це означатиме деякий крен Ердогана у бік росії, що, природно, послабить його можливості як посередника для врегулювання військового конфлікту між росією та Україною.
Володимир Фесенко, політолог
