Зараз багато пишуть про реформу Ради безпеки ООН, яка має стати в ідеалі певним аналогом "світового уряду", принаймні у контексті вирішення глобальних конфліктів.

Нагадаю, до складу Ради зараз входять 15 держав-членів — 5 постійних та 10 непостійних.
Останні обираються Генеральною Асамблеєю ООН на дворічний термін:
п'ять - від держав Африки та Азії;
одна - від держав Східної Європи;
дві - від держав Латинської Америки;
дві - від держав Західної Європи та інших держав.

Постійні члени: Китай, Росія, Великобританія, США та Франція. Постійні члени Радбезу ООН мають право вето під час прийняття рішень.

Експерти пишуть, що склад постійних членів – це відображення застарілої концепції Рузвельта – "чотирьох поліцейських", прийнятої у 1941 році. Відповідно до якої, світовою безпекою повинні спільно управляти США, Британія, СРСР і гоміньданівський Китай.

На карті - старий поділ світу Рузвельта, покладений в основу нинішньої безпекової архітектоніки, яка безповоротно застаріла. На ній чітко видно, як ділилася сфера впливу:
США – Північна та Південна Америки.
Британія – Африка, Індія, Західна Європа, Австралія та арабський світ.
Гоміндановський Китай - Тихоокеанський регіон, включаючи Індонезію та Філіппіни.

Подальша трансформація структури Ради безпеки ООН полягала, по суті, у додаванні Франції та "третього світу" у вигляді непостійних членів.

Але світ кардинально змінився, а Радбез ООН - практично ні. Наприклад, Китай проник у Африку та Латинську Америку, Індія та арабський світ – стали самостійними геополітичними гравцями. СРСР розпався і рф втратила величезну зону впливу у Європі та Закавказзі. Британія практично не відіграє жодної ролі ні в Африці, ні в Азії.

На мій погляд, допоки Рада безпеки ООН не стане відображенням нового кластерного поділу світу, вона не стане ефективною, а її рішення - легітимними на глобальному рівні.

Саме тому, склад постійних членів варто було б розширити, включивши його, крім нинішніх членів представників новостворених глобальних кластерів і протокластерів:
- арабської;
- тюркської;
- Індійської;
- латиноамериканської;
- африканської.

Плюс такі провідні світові країни як Німеччина та Японія.

Виходить дванадцять постійних членів. Без права вето рішення приймаються двома третинами голосів.
Тобто "за" мають проголосувати не менше 8 членів оновленого складу Ради безпеки.

До речі, Україна могла б виступити з такою ініціативою, чим би консолідувала довкола себе підтримку Глобального Півдня.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик