Відразу зазначу, що я про цей проект та про те, що його появу потрібно аналізувати в контексті ризиків для України, я писав досить давно. Я взагалі намагаюся ретельно аналізувати нові логістичні маршрути, оскільки саме вони визначають економіку та геополітику.
Отже, про що йдеться: проект "Північ - Південь" (NS) - міжнародний транспортний коридор (МТК) між росією, Індією, Іраном та сусідніми країнами (включає 11 країн). Він у кілька разів скорочує час транспортування вантажів, порівняно з маршрутом через Суецький канал.
Ще минулого року було підписано угоду рф та Ірану про будівництво залізничної ділянки Решт-Астара (міста в Ірані). Завдання проекту – з'єднати вже існуючу мережу залізниць Ірану, Азербайджану та рф (Москва – Астрахань – Махачкала) в єдину транспортну систему.
Проблема полягала в тому, що в Азербайджані та Ірані ширина колії відрізняються: російська колія 1435 мм, а іранська – 1520 мм.
Для створення єдиної системи залізничного сполучення необхідно побудувати ділянку завдовжки 165 км. Вирішено прокладати його з двома типами колії.
В рамках цього маршруту, вантажі з рф підуть до Азербайджану, далі – до Ірану та з іранських портів – морем до Мумбаї (Індія). Будівництво залізниці Астара-Решт розпочнеться 2024-го року і завершиться 2028-го.
Кошторис - понад 2 млрд дол. Іран будує, фінансує Азербайджан та рф. Азербайджан надав Ірану пільговий кредит на 500 млн. дол., а росія планує виділити 1,5 млрд. дол.
Сам проект я детально аналізував минулого року, а днями велика аналітична стаття про нього вийшла в NYT (автор - Іван Нечипуренко - який проїхав по всьому маршруту).
У статті наводяться дані торговельного обороту між рф та країнами Глобального Півдня, які увійдуть до цього проекту: "......... з 2021 року .... торгівля росії з Китаєм зросла приблизно на 63 відсотки, до більш ніж 240 мільярдів доларів у 2023 році.
Торгівля з Індією також зростає, досягнувши 65 мільярдів доларів, що більш ніж у чотири рази більше, ніж у 2021 році.
Торгівля росії з обома країнами у 2023 році перевершила її довоєнну торгівлю з Європейським Союзом, яка у 2021 році становила 282 мільярди доларів”.
Автор статті наводить слова путіна про те, що "... новий маршрут скоротить час доставки вантажів до Мумбаї із Санкт-Петербурга всього до 10 днів порівняно з 30-45 днями як зараз. Російські офіційні особи називають це "проривним революційним проектом", який становитиме конкуренцію Суецькому каналу...".
Але головне полягає навіть не в цьому - у статті йдеться про те, що цей маршрут буде повністю невразливий до впливу західних санкцій на торгівлю з рф.
У цьому можна переконатися, подивившись на карту.
Наразі російські товари в Індію йдуть через Балтійське море, протоку Ла-Манш повз Британію та Францію, далі через Гібралтар у Середземне море, потім у Суецький канал, звідти в Червоне море і, нарешті - в Індійський океан.
Більшість шляхів проходить повз країни НАТО, особливо вразливу ділянку при виході з Балтійського моря.
Мова про фактор "Датських проток" між Скандинавським і Ютландським півостровами, що з'єднують Балтійське море з Північним (протоки Малий Бельт, Великий Бельт, Ересунн, Каттегат і Скагеррак).
Датські протоки є основним морським шляхом, що з'єднує порти Балтійського моря з портами світового океану. Заблокувати там російські танкери із нафтою досить просто.
У маршруту Північ-Південь, крім прямого виходу до Індійського океану, є ще один "підпроект" - це реанімування залізниці Баку - Єреван, розібрану 1990-го року.
Вона з'єднає рф із Туреччиною, минаючи Грузію, яка зараз не пропускає російські підсанкційні товари.
По суті, йдеться про той самий Зангезурський коридор, про який я також писав і який зараз змушують відкрити Вірменію (з'єднання Азербайджану з ексклавом у вигляді Нахічевані та Туреччиною).
У цьому контексті стає абсолютно зрозумілою млява допомога Вірменії з боку пф у її війні з Азербайджаном та "розворот" Вірменії на Захід (обговорення ймовірності вступу до ЄС, НАТО, призупинення членства Вірменії в ОДКБ тощо).
Вже не Вірменія, а Азербайджан стає стратегічним союзником росії у Закавказзі (з логістичних цілей).
З іншого боку, повна залежність від Баку також не влаштовує Москву - тому в рамках маршруту Північ-Південь буде реалізовуватися також і східно-каспійський маршрут: через Казахстан та Туркменістан.
Ключовим логістичним хабом у цій "каспійській" транспортно-логістичній моделі стає Іран, а Індія перетворюється на одного з найбільших торгових партнерів рф.
По суті, може бути сформована нова геополітична вісь – Москва – Тегеран – Делі. рф як сухопутна імперія націлена на контроль сухопутних маршрутів, у той час як Британія та США (як морські імперії) – націлені на контроль проток. Тому рф будує залізниці до Китаю та Ірану, а США та Британія - посилюють флот.
Своєрідна боротьба таласатів (таллас – море) та телуріатів (телур – земля).
Серед наслідків цього проекту можна назвати:
- Істотну трансформацію геополітичної ніші Вірменії та системи відносин у Закавказзі загалом (із посиленням Туреччини та Азербайджану).
- Входження Ірану до глобальних логістичних ланцюжків.
- Більш тісний економічний союз Індії та рф.
- "Непотрібність для рф та Ірану Суецького каналу, який може бути повністю заблокований внаслідок дій таких іранських "проксі" як хусити в Ємені.
Чи може Захід зупинити цей проект?
Так, може. Наприклад:
- реалізувати проект "Шлях спецій" з Індії до ЄС;
- торгові пільги для індійських товарів на європейському ринку та західні інвестиції - в обмін на відмову участі у проекті "Північ-Південь";
- блокування навігації з іранських портів;
- розгром хусітів;
- "вплив" на Азербайджан в обмін на відкриття Зангезурського коридору (а це вже вплив і на Вірменію).
Але для того, щоб реалізувати все згадане, Заходу потрібно "впрягтися" на повну в цю тему. Це має бути системна, довгострокова, структурована та дуже багатогранна політика.
Такий майстер-клас був під силу Кісінджеру, Рейгану, навіть Бушам (молодшому та старшому).
Але чесно кажучи, поки що не бачу в ЄС та США адекватної оцінки цих ризиків, та політиків, які могли б зупинити це очевидне геополітичне цунамі. Але якщо його не зупинити – наслідки будуть колосальними.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик
