Запитаймо себе, чому для нас важливий цей саміт Україна – ЄС?
Відповідь насправді проста, бо вступ України до ЄС – це поразка росії у війні проти нас. Бо від його проміжних результатів буде залежати майбутнє нашої держави. Саме зараз вирішуватиметься, чи наблизимося ми до ЕС і вислизнемо з кістлявих рук російської імперії, чи продовжимо тупцювати на місці і згодом скотимося назад у ті самі руки. Сьогоднішня російсько-українська війна також саме про це, чи зможе росія силою нас втримати, чи ми відвоюємо своє право на вільне і самостійне життя.

Для того щоб краще зрозуміти і усвідомити результати цього саміту спробуємо більш детально проаналізувати тенденції, які розгортаються на його фоні - у рамках українсько-російської війни, яку й було розпочато, щоб не допустити Україну в ЄС і убезпечити її територію від “інфраструктури НАТО”.

Сценарії путіна

Путін зараз програючи на полі бою сподівається переломити цей тренд, виграти війну, повернути Україну у його недоімперію. Має для цього кілька сценаріїв.

По-перше, росія продовжуватиме компрометувати нас як державу, б’ючи у найслабше місце -  наявність у нас корупції. Як це було зі зливом інформації по Міністерству оборони, якраз напередодні “Рамштайн”, коли вирішувалося питання надання нам додаткового озброєння, закорема танків, а за лаштунками розвивався діалог США та рф щодо умов її капітуляції.

Другий сценарій – путін продовжить торпедувати солідарність європейських країн через прихильні до росії уряди, через випещених нею окремих європейських політиків, які закликатимуть “не накладати санкції на росію, не воювати з ядерною державою,  не відмовлятися від кооперації з нею, бо це  шкодить самим європейцям, виливається у високі ціни на пальне та комунальні рахунки”.

Боротьба проросійських та проєвропейських сил

Також ми бачимо триваючу запеклу боротьбу проросійських та проєвропейських сил в кожній окремо взятій європейській країні. Особливо це проявляється на цьогорічних виборах, як це сталося в Чехії, очікується у Словаччині, чи як відбувається у Молдові, де протистояння триває навіть й після виборів. Путіну потрібно сформувати коаліцію країн опортуністів, або хоча б групу з кількох лідерів цих країн, щоб їхній голос почав лунати гучніше, перебиваючи голоси тих, хто закликає підтримувати Україну до перемоги.

Ця коаліція проросійських країн має підірвати солідарність у ЄС та призупинити постачання зброї і допомоги Україні. Навіть не досягнувши максимальних результатів, а просто посіявши сумніви, Путін може мати успіх, бо в нього є час чекати. Підстрахувався він всередині країни, оголосивши “священну війну по захисту Батьківщини від агресивного Заходу”, і купує собі додатковий час за рахунок хвиль  мобілізованих росіян, які вже й не пам’ятають мабуть, що на початку 2022 р. це мав би бути бліцкриг чи нетривала “спеціальна військова операція”.

Також він тягнутиме час, як це робив неодноразово, щоб пересидіти демократичних лідерів, перетиснути їх і вийти переможцем, розуміючи, що у 2024 році вибори у США. А у разі приходу до влади Трампа, все може змінитися за один день, вважають у росії.

Не можна виключати й спецоперацій, на яких діючий господар кремля трохи таки знається і прихильником яких він є, наприклад, розбурхування заморожених чи актуальних регіональних конфліктів, як то між Іраном та Ізраїлем, Косово та Сербією на Балканах, чи, наприклад між двома Кореями. Йому підійде будь-що, що відволікатиме ресурси та увагу Заходу і союзників від України.

Євроінтеграція України

При цьому всі ці путінські імперські плани можуть бути перекреслені прискореним вступом України до ЄС, чи хоча б початком переговорів про це. Але і тут кремль підстрахувався. Комісар Єврокомісії з розширення Олівер Варгеї, який контролюватиме виконання наших зобов’язань і доповідатиме про нашу готовність до переговорів - представник Угорщини. Країни, керівництво якої не тільки конфронтує з Брюселем, Україною, але відверто підтримує росію. Він вже накинув Україні додатковий рік для виконання всіх поставлених Єврокомісією завдань. З огляду на вищеописані сценарії москви не важко здогадатися, що це царський подарунок особисто путіну. Він значно розширює коридор його можливостей, щоб спробувати утримати Україну у своїй сфері впливу.

Якщо ж говорити про можливі результати цього саміту Україна – ЄС, то вони будуть оприлюднені в заключному комюніке. Тому слід уважно звертати увагу на його окремі акценти, а також слідкувати, які спільні документи були підписані і на що саме вони спрямовані.

Зміст заключного спільного комюніке за результатами саміту невідомий повною мірою на цей час, але окрема інформація у ЗМІ вже циркулює. Зокрема, "ЄС визнає значний прогрес, який Україна продемонструвала в останні місяці у досягненні цілей. Вітає зусилля України щодо проведення реформ у такі скрутні часи і закликав країну продовжувати йти цим шляхом. А також виконувати умови, зазначені у висновку Єврокомісії за її заявкою на членство для просування до майбутнього членства в ЄС", - йдеться у проекті комюніке. 

Квінтесенція саміту

Головним питанням, квінтесенцією буде те, як у цьому комюніке буде записано чи розглядатиметься прискорений вступ України до ЄС, чи у звичайному режимі.

Сподіваємося також на прогрес у таких галузях, як безмитний доступ для українського експорту, доступ до зони вільної від роумінгу та включення в єдину зону платежів у євро. Обидві сторони також мають намір підписати меморандум про взаєморозуміння про стратегічне партнерство у сфері відновлюваних джерел енергії. Не менш важливою темою буде підтримка нашої енергетичної галузі та розширення торговельних можливостей. Не обійдеться без питань підтримки стійкості України в умовах війни, політичної, економічної, фінансової та у сфері безпеки. Скоріш за все підніматимуться питання післявоєнної відбудови України.

З семи взятих на себе зобов’язань перед ЄС, як на мене, ключовими лишаються реформи у судовій системі. Суспільство хоче на практиці відчувати, що справедливість є і закон однаково застосовується до всіх, а боротьба з корупцією ведеться реальна, а не показова. Питання безперечно складні і не мають простих рішень, але це наш внутрішній фронт, де ми маємо вигравати. Сильна і реформована Україна, яка стане членом ЄС позбавить росію сенсу вести проти нас будь - яку війну.

Довідково:

7 пунктів, які Україна зобов'язалась виконати для початку переговорів про вступ до ЄС:

1) Ухвалити та впровадити законодавство про процедуру добору суддів Конституційного суду України. Ця процедура запроваджує попередній відбір суддів на основі оцінки їхньої доброчесності та професійних навичок, як рекомендувала Венеційська комісія;

2) Завершити перевірку доброчесності Радою з етики кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та відбір кандидатів до створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) Посилити боротьбу з корупцією, зокрема на високому рівні, з ефективним її розслідуванням та судовими рішеннями. Завершити призначення нового керівника САП, затвердивши визначеного переможця конкурсу. Провести відбір та призначення на посаду нового директора Національного антикорупційного бюро України;

4) Забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей за стандартами FATF; прийняти комплексний стратегічний план реформування правоохоронного сектора;

5) Втілити у дію “антиолігархічний закон для обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя. Це має бути зроблено юридично обґрунтованим способом та має враховувати майбутній висновок Венеціанської комісії;

6) Подолати вплив корисливих інтересів через узгодження закону про ЗМІ з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги. А також передати повноваження незалежному регулятору ЗМІ;

7) Завершити реформу законодавства про національні меншини згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, разом з механізмами його негайного та ефективного впровадження.

Руслан Осипенко, український дипломат, експерт міжнародник