Розкажіть казку. Спершу дитина знайомиться зі світом через казки та оповідки. Дізнається, що таке дружба, підступність, добро, зло, щедрість, жадібність тощо. А вже потім, маючи, так би мовити, теоретичну базу, зустрічається з усім цим у реальному житті.
Про те, що деякі люди мають інвалідність, спершу теж можна розказати у формі казки. Розкажіть дитині, де люди або звірята потрапили у небезпеку і стали інвалідами. Тільки, будь ласка, не про зайчика, якому пришили нові ніжки і він знову побіг по доріжці. Нехай ваша оповідь буде більш реалістичною і несе правдиву інформацію щодо складнощів у житті людей з інвалідністю.
Не культивуйте жалість. Важливий момент: складнощі у житті людей з інвалідністю - не мають бути приводом для зверхнього ставлення чи жалості. Поясніть дитині, що ці люди - рівноправні члени суспільства і не потребують наших сумних поглядів (та й взагалі зайвих поглядів: пильних, зацікавлених, шокованих і т.п.). Але оскільки деякі дії їм виконувати складніше, то ми маємо це враховувати. І за можливості - допомагати. Наприклад, пропускати вперед, поступатися місцем, допомагати дістати потрібний предмет з полиці тощо.
Вчіть безбар'єрності. Поясніть дитині, що інвалідність може бути барʼєром для певних фізичних дій, але ніколи - для спілкування. Адже цінності людини, чистота її душі не мають звʼязку з наявністю чи відсутністю у неї інвалідності. Знайомте дитину з біографіями видатних людей з інвалідністю, таких як Стів Хокінг, Нік Вуйчич, Фріда Кало. Якщо в оточенні є люди з інвалідністю, показуйте повагу, рівность та толерантность на власному прикладі.
Дослухайтеся до Карен Маєр
Ця жінка склала перелік конкретних дій, які варто робити під час спілкування з людьми з інвалідністю. Прочитайте та обговоріть його разом із дитиною:
- звертайтеся до людини, а не до того, хто її супроводжує;
- при зустрічі можете потиснути людині руку;
- при спілкуванні з незрячими називайте себе та інших, які починають говорити;
- пропонуйте допомогу, але робіть щось тільки після того, як її погодяться прийняти;
- спілкуйтеся з дорослими - як з дорослими (на "Ви");
- для бесіди займайте положення "очі на одному рівні";
- не спирайтеся на візок чи інше обладнання людини;
- уважно та терпляче дослуховуйте людину, не виправляйте і не договорюйте за неї;
- для привернення уваги людини з вадами слуху помахайте рукою;
- не соромтеся, не ніяковійте, поводьтеся як зазвичай.
Олена Шершньова, практикуюча психологиня
