Вже більше року триває повномасштабна війна нашої країни з агресором – російською федерацією.Важко переоцінити важливість військової допомоги з боку наших союзників, у першу чергу країн блоку НАТО, які надали Україні військову, гуманітарну та фінансову допомогу на суму близько $150 млрд.

Збройні Сили України, починаючи з 2014 року почали поступово переходити на озброєння, яке відповідає стандартам озброєння країн НАТО. З початку 2022 року по сьогодні, враховуючи агресію з боку рф, такий перехід суттєво прискорився. Можна сказати, що техніка та зброя НАТОвського зразка поступово витісняє озброєння старих зразків, що залишилися в нашій армії ще з часів СРСР.

Звісно, наші ЗСУ не можуть спиратися виключно на озброєння іноземного виробництва. В усіх країнах НАТО використовують техніку не тільки власного виробництва. У кожній з країн НАТО, навіть самих невеликих за розміром внутрішнього валового продукту є власний військово-промисловий комплекс (ВПК), що виробляє певну номенклатуру зброї.

В Україні теж є власний ВПК – ДК "Укроборонпром", яких нараховує як науково-дослідні інститути так і різноманітні виробництва - авіаційні, хімічні, електронні, високоточні і т.д. до важкого машинобудування.

Про результати роботи нашого ВПК до початку повномасштабного вторгнення рф більш-менш відомо. Так, були недоліки з темпами виробництва певних видів озброєння. Але розбиратися чому таке відбувалося, де хто не допрацював ми з вами обов’язково з’ясуємо після нашої Перемоги у війні.

На сьогодні нас усіх цікавить, що саме Укроборонпром зміг виробити вже під час війни, на чому саме були зосереджені головні зусилля інженерно-технічного персоналу.

Одразу треба взяти до уваги, що більшість виробів нашого ВПК знаходиться під грифом “цілком таємно”, особливо під час війни.

В засоби масової інформації потрапляє дуже обмежена інформація. Тому можна зробити лише поверхневий аналіз результатів роботи Укроборонпрома, та обов’язково посилаючись на першоджерела інформації.

Снаряди

Речниця держконцерну (ДК) "Укроборонпром" Наталя Сад заявила, що за часів повномасштабного вторгнення ми розгорнули сильне виробництво разом із однією з країн-членів НАТО практично всієї лінійки боєприпасів. Йдеться, переважно, про радянські калібри, оскільки вся наша артилерія, танки - це в основному те, що залишилося у спадок від держави, якої вже не існує. Однак, уся ця техніка потребує набоїв і снаряди. “Укроборонпром” та інші виробники розгорнули виробництво мін, калібрів 82 мм та 120 мм, артилерійських снарядів 122 та 152 мм і танкових снарядів 125 мм.

БПЛА

Державний концерн “Укроборонпром” розробляє власний дрон-камікадзе. Утім, він матиме одну особливість. Дальність дії українського дрона-камікадзе становитиме 1000 км, а вага бойової частини — 75 кг.

Для порівняння, максимальна дальність польоту для ефективної роботи Shahed-136, за різними оцінками, сягає 1000-1500 км. Хоч самі іранці заявляють, що безпілотник може летіти до 2500 км. Ворожі дрони доставляють бойову частину вагою 40 кг.

Апаратна частина безпілотника виготовлена з деталей іноземного виробництва, але програмне забезпечення та збір будуть українськими. Все зібрати, покласти все у планер, створити програмне забезпечення, яке обслуговуватиме безпілотник, пов’язати його з наземною станцією і потім поборотися з РЕБ (засобами радіоелектронної боротьби) — це все буде українське.

Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат не раз наголошував наскільки важливі дрони для ЗСУ. Нині в Повітряних силах України на озброєнні  є Байрактар, Лелека та інші БПЛА різних типів такі, як безпілотні літальні комплекси Фурія, Лелека, Skyeton та ін. На новий дрон-камікадзе чекають чергові етапи розвитку: виготовлення партії, її затвердження, вирішення, де саме ці БПЛА використовуватимуться. Швидкість переведення української розробки в масове користування залежить від багатьох факторів, зокрема від того, наскільки швидко вдасться наростити виробництво.

Висновки

Скоріш за все, наш ВПК вже виробив озброєння про яке не можна поки що розповідати відкрито. Але та “бавовна” яка рясно почала квітнути на тимчасово окупованих територіях України та за багато сотень кілометрів вглиб Московії вселяє оптимізм щодо можливостей нашої військової промисловості.

Олексій Гетьман, військовий аналітик