Пєсков заявив про вихід рф із зернової угоди. І це було передбачувано. Як передбачуваним є і те, що Кремль повернеться до неї, але трохи згодом ближче до середини вересня.

Чому? Почну з виходу з угоди.

Логіка росії у цьому питанні - намагатися намацати варіанти у яких можна створювати прецеденти призупинення санкцій без вирішення проблем по суті. Нагадаю, що паралельно з ще першою зерновою угодою було припинено обмеження на експорт із рф добрив (всіх видів), імпорт частини комплектуючих для техніки.

За рахунок надприбутків на добривах (а ціна злетіла в рази) Кремль частково компенсував випадання частини нафтових доходів і, граючи на штучному зниженні ціни для "своїх", посилював вплив на небагаті країни. А також, з огляду на те, що білоруський експорт добрив заблокований (по калійці Мінськ продавав більше Москви), з'являвся додатковий важіль тиску і на Лукашенка.

Зараз росія спробувала вимагати виходу "Россельхозбанку" з-під обмежень (підключення до SWIFT) разморозку частини активів у країнах ЄС та трохи інших "дрібниць".

Але переговори йшли не дуже добре для Кремля. Тобто без гарантованих нових поступок. Шантаж у вигляді зменшення кількості кораблів, що пропускаються (непроведення перевірки російською стороною оглядових груп) так само вказував на швидке припинення дії угод.

На цьому фоні відбувається успішна атака України на Кримський міст. Відповісти Кремлю, по суті, нема чим. Крім, звичайно, використання цього кейсу як приводу сказати "ми образилися і ми пішли".

Якби не було приводу – все одно б "образилися". Адже є необхідність у черговий раз підняти ставки та пожвавити розмови про необхідність заморозки війни. А так само створити невелику знервованість на ринку, яка підніме ціни на продовольство і, що найголовніше, на добрива.

Чи можуть в росії пойти на повернення угоди раніше вересня

Які сроки до " повернення " рф по угоді, та чому саме вересень? Тому що ринок добрив – сезонний. І один із піків укладання контрактів припадає на вересень-листопад. До повернення угоди можна спробувати, використовуючи ажіотаж, накрутити ціни для країн, які не підтримують санкції. А потім і для всіх інших. Та й новий урожай зерна на експорт вже буде готовий до відправки. Останнє не менш важливе, адже потужності для довготривалого зберігання зерна в росії (як і в Україні) обмежені. Тобто треба продавати цьогорічний урожай, щоб був сенс сіяти наступний.

Потрібно уважно стежити за Туреччиною. Нагадаю, що перед втечею з Херсона росіяни також загрожували припиненням роботи "зернового коридору". Анкара відповіла тезою про можливість огляду кораблів турецькою стороною, якщо росіяни не бажають. І відповідно конвоювання зерновозів силами турецьких ВМС.

Теоретично, сьогодні Ердогану нічого не заважає повторити призабуту тезу. І Кремлю знову не буде що відповісти по суті. Адже значна частина експорту (у тому числі сірого), а також паралельного імпорту йде через Туреччину.

Але навіть якщо турецька сторона вирішить поки не піднімати ставки, рф все одно повертатиметься до зернової угоди. Поки що ж пауза на місяць-два.

Ігар Тишкевич, політолог, експерт Українського інституту майбутнього