10 вересня 2023 року російська федерація планує провести “місцеві вибори” на територіях, анексованих у 2022 році. Результати такого “голосування” не будуть визнані Україною та іншими країнами, так само як не був визнаний факт анексії. Проведення “виборів” має на меті перш за все пропагандистський ефект, а їхні процедури будуть далекі від міжнародно визнаних стандартів.

Історія питання та процедури

У жовтні 2022 державна дума рф ухвалила закони про незаконну анексію чотирьох українських областей. Згідно цих законів, у вересні 2023 року повинні бути проведені місцеві вибори у відповідних утвореннях. Тоді ж Президент України В. Зеленський підписав указ про нікчемність актів, ухвалених в рф, які порушують суверенітет і територіальну цілісність України.

10 вересня 2023 року – черговий єдиний день голосування в російській федерації. Згідно закону, саме в цей день проводяться голосування на різних видах виборів, які призначені цього року. 

У 20 регіонах, включно з окупованими територіями України, відбудуться вибори депутатів місцевих парламентів.

Правовий нюанс

Поки що існує правова невизначеність, навіть в умовах нелегітимно запланованих виборів,щодо процедур їх проведення і законів, які це регулюватимуть. Тому в процесі наближення до офіційного “дня голосування” можуть бути внесені зміни, і якась із захоплених територій, можливо, голосуватиме і за кандидатуру керівника невизнаного “суб’єкту”. 

Існує й колізія із термінами проведення непрямих виборів. У суб’єктах рф непрямі вибори голів регіональних законодавчих зборів проводяться також в один день, 10 вересня. Проте, якщо на окупованих територіях місцеві “парламенти” будуть обиратися лише 10 вересня, то вони зможуть проголосувати за нових “керівників” лише в іншу, пізнішу дату.

Вибори в окупації

Так само поки неясно, чи планується проведення “виборів” мерів окупованих міст. Невизнані “ДНР/ЛНР” планують провести всі види місцевих виборів, у окупованих частинах Запорізької та Херсонської областей про це ще оголошували.

Ситуація на територіях, окупованих у 2014 році, відрізняється від обстановки у Херсонській та Луганській області. У так званих “ДНР” і “ЛНР” існують власні незаконні “парламенти”. Хоча, російські війська не змогли захопити всю територію відповідних областей. Водночас, у Херсонській та Запорізькій областях окупанти не контролюють обласні центри, хоча проголосили територіальні претензії на всю територію цих двох областей. Законні депутати обласних рад в більшості знаходяться на контрольованих Україною територіях, робота легітимних Запорізької та Херсонської обласних рад не зупинена.

Поки не оголошено, чи планує окупаційна влада проводити вибори депутатів державної думи на окупованих та анексованих територіях. 

Вакантних місць у Держдумі немає, тому до наступних загальних виборів навряд чи такі вибори будуть можливі. Проте, після формування місцевих законодавчих органів, вірогідно, буде здійснено визначення сенаторів від анексованих територій. На сьогодні в раді федерації засідають тимчасові “сенатори” від окупованих областей.

Поки що на окупованих територіях визначають тільки питання організації виборчих комісій. Вірогідно, що інструкції щодо типу виборчої системи їм будуть надіслані пізніше.

Під час проведення псевдореферендумів восени 2022 року окупаційна влада не стала використовувати онлайн-голосування. Під час імітації виборів у 2023 року ця технологія може бути застосована.  

На п'ятий термін

Вибори 10 вересня 2023 року – останні вибори перед виборами президента рф, які повинні бути проведені 17 березня 2024 року. На цих виборах може відбутися трансфер влади до наступника в.путіна. Або сам він вирішить обіймати цю посади і надалі. Незалежно від цього, проведення виборчої кампанії у 2023 році має важливе внутрішньополітичне значення для російської федерації. Особлива увага буде приділятися виборам мера москви, депутатів московської міської думи та виборам на окупованих територіях. Хід виборів та їх результати повинні за планом показати російському суспільству “єднання навколо прапора”.

Політичні причини проведення виборів

Через проведення виборів на окупованих територіях росія намагається вирішити кілька завдань:

• Продовження інтеграції окупованих територій до юридичного поля російської федерації

До цього часу, не зважаючи на офіційне проголошення захоплених районів частиною росії, вони досить ізольовані від власне російських територій. На кордонах між ними та, до прикладу, Ростовською областю працюють прикордонні пункти. Для перетину кордону мешканці анексованих територій проводять довгі години в черзі та підлягають фактично прикордонному контролю. 

• Демонстрація начебто підтримки російської влади з боку населення окупованих територій

Особливо актуальним це є для районів, захоплених у 2022 році. Навіть після майже року окупації населення, яке залишилося, не виражає лояльність до окупаційних адміністрацій. Несподіванкою і шоком для російського суспільства стали кадри зі звільненого українськими військами Херсону. Там після кількох місяців окупації населення зустрічало підрозділи Збройних Сил України з українськими прапорами, квітами і сльозами радості. Міф про бажання приєднатися до складу російської федерації не підтвердився навіть у східних чи південних областях України, і навіть серед російськомовного населення. Організувати хоча би якусь демонстрацію лояльності під час псевдореферендумів восени 2022 року також не вдалося. Навіть відеозаписи російських журналістів з “виборчих дільниць” показали відсутність бажаючих голосувати та озброєних солдатів, які зі скриньками ходили по квартирах місцевих мешканців. Тому на виборах 2023 року завданням із Москви буде організація високої явки населення та видимості підтримки українцями дій нової влади.

Інші причини:

• Аргументи для зовнішньої пропаганди

Звісно, що цивілізовані країни не визнають сам факт проведення виборів на окупованих територіях та будь-які результати цих процесів. Проте, російські дипломати та пропагандисти будуть все одно звітувати про формування місцевих органів влади і “свято демократії” із єднанням населення та окупантів. 

• Паспортизація

Оскільки право участі у виборах матимуть лише громадяни російської федерації, їх підготовка буде використана для прискореної паспортизації мешканців окупованих територій. Своїми незаконними рішеннями російська влада оголосила всіх мешканців анексованих територій російськими громадянами, проте для отримання паспорта необхідно скласти присягу, і ці процеси рухаються не дуже швидко. Додатковим аргументом для затягування паспортизації стало відсутність бажання у мешканців окупованих територій потрапити на службу до російської армії. Після отримання російського паспорта вірогідність мобілізації значно зростає. 

• Обмеження влади на місцях

На окупованих територіях Донецької та Луганської областей через проведення виборів буде реалізоване додаткове завдання – обмеження впливів місцевих кланів. Московське керівництво робить оцінку діяльності кожного із провідних колаборантів. В разі наявності сумнівів чи просто внаслідок конкуренції різних центрів впливу частина з нинішніх керівників “ДНР/ЛНР” не побачать себе  у списках нової влади.

Прогноз наслідків проведення виборів

Згідно російського законодавства, на територіях, де запроваджено режим воєнного стану або надзвичайного стану, вибори та референдуми не проводяться. Воєнний стан діє на території чотирьох окупованих областей відповідно до указу президента рф від 19 жовтня 2022 року. Відповідно, проведення місцевих виборів буде можливим лише в разі скасування дії режиму воєнного стану. Інакше, російський парламент буде змушений внести правки до законів про анексію територій та визначити якісь інші дати виборів. Це може бути визначено на наступний єдиний день голосування у 2024 році, або дата може бути прив’язана до терміну скасування режиму воєнного стану.

Будь-які виборчі процеси на окупованих територіях не відповідатимуть стандартам чесних виборів і не будуть визнані іншими країнами. Навіть відносно лояльні до російської федерації країни не визнали факт анексії українських територій, і тим більше не визнають будь-які примусові вибори в цих районах. Міжнародні спостерігачі від іноземних країн чи міжнародних організацій не будуть присутні на таких виборах. Можна з упевненістю прогнозувати, що вибори не будуть конкурентними, голосування не буде вільним, а оприлюднені результати не відображатимуть реальні настрої мешканців окупованих територій.

Згідно українського законодавства, вибори на анексованих територіях та їхні результати, будуть визнані нікчемними та не матимуть жодних юридичних наслідків. Водночас, українські закони передбачають серйозну кримінальну відповідальність для осіб, які будуть допомагати окупаційній владі проводити вибори, брати участь у роботі виборчих комісій чи висувати свої кандидатури для участі у виборах. Щодо колаборантів будуть порушені кримінальні провадження та накладено персональні санкції.

Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього