Війна в Ірані може зробити наступну зиму в Україні ще складнішою - Кущ

Війна в Ірані може зробити наступну зиму в Україні ще складнішою - Кущ

Ситуація на енергоринках знову ускладнюється.

Через загострення на Близькому Сході Європа, а разом з нею і Україна, ризикує зіткнутися з надвисокими цінами, перебоями постачання скрапленого газу і проблемами із заповненням газових сховищ.

Це означає, що наступна зима може бути значно нервовішою для всього регіону.

На тлі ескалації навколо Ірану ціни на газ у Європі різко пішли вгору.

Якщо на початку року котирування на головному європейському хабі TTF трималися на рівні близько €30–33 за МВт·год, то на початку березня вони піднімалися вдвічі: €60 за МВт·год і вище.

Для України це ще один сигнал: готуватися потрібно вже зараз.

У періоди дефіциту газ на ринку дорожчає дуже швидко.

Є кілька джерел, де Україна потенційно може взяти додатковий ресурс.

Перший варіант - імпорт газу з Європи. Це найшвидший інструмент, але і найдорожчий. Крім того, у разі дефіциту країни ЄС передусім забезпечуватимуть власні потреби, що робить імпорт менш передбачуваним.

Додатковий тиск створює і ситуація із власними запасами європейців: вони входять у сезон закачування газу з рівнем заповненності сховищ приблизно на 60%.

Це не тільки значно нижче, ніж торік - 68%, а й взагалі один із найнижчих показників за останні п’ять років.

Невизначеність і слабка ринкова кон’юнктура посилюють конкуренцію за ресурс і підвищують ризик нових цінових стрибків.

Другий варіант - нарощувати власний видобуток.

При споживанні 19–20 млрд кубометрів у 2025 році видобуток природного газу в Україні впав до 16,9 млрд кубометрів, проти понад 19 млрд кубометрів роком раніше.

А от імпорт блакитного палива навпаки зріс майже в 9 разів - з 724 млн кубометрів до рекордних 6,5 млрд.

Тобто країна майже покриває власні потреби, але у пікові періоди все одно змушена імпортувати газ.

Водночас запуск нових свердловин — це тривалий процес, який потребує значних інвестицій, часу і певної стабільності і передбачуваності.

Через російську агресію на жодну з цих складових не можна покладатися: росіяни продовжують атакувати газову інфраструктуру і, схоже, будуть це робити, поки війна триватиме.

Нарешті, третій варіант - запуск родовищ, які вже готові працювати.

Найшвидший спосіб отримати додатковий ресурс — відновити роботу тих підприємств, які вже мають інфраструктуру і можуть видобувати газ.

Частина таких ліцензій сьогодні заблокована, хоча родовища могли б давати додаткові обсяги вже зараз.
Наприклад, британська компанія Enwell Energy раніше заявляла, що за наявності стабільних умов з боку регулятора могла б забезпечити додаткові обсяги газу, конденсату і нафти для українського ринку.

Схожі дискусії точаться і навколо інших активів.

У ситуації, коли енергетичні ризики для Європи лише зростають, затягування таких рішень виглядає дедалі менш зрозумілим.

Після зміни частини управлінської команди у владі з’являється можливість переглянути рішення, які блокують видобуток, і нарешті запустити ресурси, що могли б працювати на економіку країни вже сьогодні.

Принаймні, заяви Міністерства економіки про намір розібратися з проблемою ліцензій додають обережного оптимізму.

У підсумку варіанти на столі добре відомі: імпорт, збільшення власного видобутку і запуск родовищ, які вже готові працювати.

Питання лише в тому, як швидко будуть прийматися рішення.

Адже до початку нового сезону закачування газу залишається зовсім небагато часу.

Можна сподіватися на стабілізацію ситуації на світових ринках, але енергетична політика будується не на надіях, а на підготовці до найгірших сценаріїв.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик 

Головне