Ситуація між ядерною Індією (172-180 боєголовок) і ядерним Пакистаном (165-170 боєголовок) розжарюється. Пакистан вважає, що Індія "здійснила акт війни".
Чотири факти, що передували конфлікту між Індією і Пакистаном
- 22.04.2025 - теракт ісламістів в Джамму-Кашмірі під час чотириденного візиту до Індії віцепрезидента США Венса, загинули від 20 до 32 осіб, очевидці стверджують, що бойовики перевіряли у людей документи та вбивали саме індусів.
- Індія звинуватила Пакистан у підтримці терористів і призупинила дію Індуського водного договору 1960 року (зачіпає 45% населення Пакистану, які ведуть сільське господарство. Плюс забезпечення електроенергією від ГЕС).
- Пакистан оголосив, що будь-яка спроба Індії змінити водний баланс буде розцінена як "акт війни". І закрив повітряний простір для індійських авіакомпаній, припинив торгівлю та скасував дипломатичні угоди.
- 24.04.2025 Індія таки справді закрила всі 4 шлюзи на Інді в напрямку Пакистану.
Це один з тих наслідків, про які попереджав і я, і всі експерти у світі (крім путінського лобі): відсутність негайного і жорстокого покарання збройної агресії та захоплення чужих територій Путіним підніме шлагбауми на всіх керунках, де є територіальні претензії чи невдоволення. І очевидно поступлива позиція Трампа та декларування відмови США від ролі світового лідера і гегемона остаточно переконала кожен експансіоністський уряд у світі в дозволі захопити бажані території.
Поки Європа і Америка лякались від ймовірної ядерної атаки Кремля і розв’язання маніяком Путіним Третьої світової, ми можемо отримати ядерний апокаліпсис геть з іншого боку. Так, це майже 4000 км до нас, це Кавказ, Памір, Гіндукуш та інші гори. Але ядерний конфлікт в Євразії не зможе не зачепити Європу. І, звісно, світову систему логістики і торгівлі.
До речі, окремі фахівці розглядають в якості можливої версію із непрямим втручанням Китаю в процес ескалації. Суто для відволікання Індії від її амбітних планів перехопити експортне виробництво собі, доки Китай тиснуть тарифною війною.
Ну і, можливо, заодно для збільшення гарячих проблем в Трампа з його агресивним тарифним накатом на Китай. Бо між розміщенням 16 квітня стратегічних бомбардувальників B-1B Lancer, пускових платформ і ракетних систем на Хонсю задля збільшення військової присутності США в Індо-Тихоокеанському регіоні "в рамках реалізації американської стратегії стримування Китаю" і терактом минуло менше тижня. І теракт відбувся одночасно з візитом Венса (відомого жорсткою риторикою щодо Китаю, плюс особиста образа – це він ляпнув про китайців "хілбіллі"/селюки). Але хто би не підігрівав конфлікт, небезпека цілком реальна.
Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог
