Побачив новину про спробу перевороту ще й у Сьєрра-Леоне, тому двома словами і картинкою.

Оранжевим обвів чотири країни, де за останній час відбулися військові перевороти на користь сил, які відкрито ставлять на військову співпрацю з росією.

Синім - проєкт транс-сахарського газопроводу, над яким почали роботу рік тому, і який має транспортувати до ЄС 30 млрд кубометрів газу з Нігерії. Це половина обсягу, який ЄС купив у росії минулого року. Власне ініціювали європейці, щоб замістити поставки з рф, і основним двигуном була Франція, яка історично має вплив у Алжирі та Нігері.

А ще Франція імпортує уран з Нігеру. Точніше - імпортувала, уже припинили відвантаження. 2/3 постачання урану для атомної енергетики Франції - це сателіти рф.

А ще там праворуч від Нігера - Чад, союзник США, "острівець стабільності", на який тисне загроза поширення конфлікту із Судану (Дарфур заштрихував коричневим), а з півдня - ЦАР, де вже давно і міцно закріпився Вагнер (обвів коричневим). Чад там якось намагаються озброювати і підтримувати, але це слабка і бідна країна з населенням 17 млн.

Яскрава картинка вимальовується, правда?

Так що не варто вважати Африку просто прибутковим засланням для Вагнера. Вони там успішно створюють трансконтинентальний пояс нестабільності, підривають енергетичну безпеку Європи та всіляко витирають ноги об Францію, де політики, обтяжені своїм колоніальним минулим, навіть уникають говорити про це прямо.

Ця картинка гарно пояснює, чому Пригожин залишився "при своїх" після походу на Москву. І ще одне нагадування нам, що світ не крутиться лише навколо нашої війни. На півдні може спалахнути добряче, і теж із глобальними наслідками.

Автор: Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії