30 жовтня Європейська Комісія оприлюднила звіт щодо прогресу України в межах Пакета розширення–2024. У ньому розглядаються факти та події за період із 15 червня 2023-го по 1 вересня 2024 року. Нагадаю, що Україна подала заявку на членство в ЄС 28 лютого 2022 року, а вже у грудні 2023-го Європейська Рада, за рекомендацією Європейської Комісії, ухвалила рішення про початок переговорів про вступ.
Звіт ЄК є першим моніторинговим документом, що надає змогу оцінити рівень прогресу після початку перемовного процесу. В цьому його цінність та унікальність як історичного документа.
Оцінка прогресу наводиться за низкою напрямків, пріоритетність яких визначається тими зобов’язаннями, які взяли на себе обидві сторони. Зазначу, що у спільних зобов'язаннях у сфері безпеки, підписаних Україною та ЄС у червні 2024 року, зазначено, що підтримка безпеки, стійкості та оборони, а також процес вступу України до ЄС, підтримка реформ, макрофінансова, гуманітарна та відновлювальна допомога посилюють один одного.
Зі свого боку Україна взяла на себе зобов'язання продовжувати реформи відповідно до свого шляху до ЄС, зокрема в секторах безпеки, оборони та розвідки.
Загалом Звіт ЄК містить інформацію щодо просування України в таких питаннях, як:
- Демократія.
- Реформа державного управління.
- Судова влада та основоположні права.
- Боротьба з корупцією.
- Основоположні права.
- Свобода вираження поглядів.
- Юстиція, свобода та безпека.
- Боротьба з організованою злочинністю.
За кожним із цих напрямків у ЄК побачили та відобразили у звіті рівень позитивних змін за минулий рік.
Так, у блоці "Основи процесу вступу до ЄС" за напрямком "Демократія" в ЄК зазначають, що загалом законодавча база залишається сприятливою для організації демократичних виборів. Основні рекомендації з останніх звітів місії ОБСЄ/БДІПЛ зі спостереження за виборами були виконані. А виборча реформа має й далі працювати над виконанням невиконаних рекомендацій та підготовкою до проведення виборів у післявоєнний період.
Основні інституційні структури з питань європейської інтеграції були створені і беруть активну участь у процесі відбору. Уряд України й далі ефективно виконує свої функції, надаючи пріоритет безпеці та обороні, інтеграції до ЄС, економічному відновленню та реконструкції.
Парламент теж виконував свої повноваження, незважаючи на війну та воєнний стан, і брав активну участь у загальному процесі реформ та виконанні законодавчих завдань. У період з 15 червня 2023 року по 1 вересня 2024 року було ухвалено 277 законів, з яких 239 повністю набули чинності.
Щодо "Реформи державного управління", то згідно із висновками ЄК, Україна має певний рівень підготовки у сфері реформування державного управління і досягнула деякого прогресу. Державна адміністрація України зберегла свою стійкість у нинішніх складних умовах війни та продовжила надавати послуги населенню та бізнесу, чому сприяла постійна цифровізація послуг.
За напрямком "Судова влада та основоположні права" зроблено акцент на тому, що Україна й далі впроваджує реформу відбору суддів Конституційного Суду України і призначила двох нових суддів КСУ. Окрім того, Вища кваліфікаційна комісія суддів відновила добір звичайних суддів на основі законодавства, яке було вдосконалене у грудні 2023 року. Вона також перезапустила процес кваліфікаційного оцінювання (перевірки) суддів із залученням Громадської ради доброчесності. Також відбувся прозорий відбір керівництва та персоналу Служби дисциплінарних інспекторів. Обрано одного нового члена Вищої ради правосуддя. Завершено аудит системи електронного судочинства.
Щодо "Боротьби з корупцією", то у Звіті зазначається, що досягнуто певного прогресу в цій царині, зокрема, завдяки зміцненню антикорупційної інституційної бази та поступовому накопиченню досвіду розслідування, судового переслідування та винесення судових рішень у справах про корупцію на найвищому рівні. Україна посилила незалежність та інституційну спроможність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції, зокрема завдяки збільшенню кількості персоналу. Це допомогло спеціалізованим антикорупційним органам стати більш ефективними та досягти помітного рівня правозастосування у справах про корупцію на найвищому рівні.
В царині "Основоположних прав" Україна провела деякі ключові реформи, такі як перегляд законодавства щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин. Щодо імплементації Стамбульської конвенції; вдосконалення системи підтримки осіб з інвалідністю; посилення розслідування випадків катувань і жорстокого поводження в місцях позбавлення волі – ці реформи ще не були реалізовані.
За напрямом "Свобода вираження поглядів", на думку експертів ЄК, Україна перебуває між певним та помірним рівнем підготовки. Проте вона досягла певного прогресу, незважаючи на обмеження та несприятливі умови, створені російською агресією, як-от дорожня карта для відновлення медіаландшафту після війни.
За комплексним трендом у розділі "Юстиція, свобода та безпека" Україна досягла певного прогресу, зокрема, завдяки ухваленню законодавства, що криміналізує великомасштабну контрабанду товарів, та оновленню законів, що посилюють фінансові розслідування та заходи боротьби з відмивання грошей, а також плану дій з імплементації Загальнодержавного стратегічного плану реформування правоохоронних органів. Україна також ухвалила закон про превентивну реструктуризацію, який очікує на підпис Президента.
Щодо "Боротьби з організованою злочинністю", то тут Україна набула певного рівня підготовки до імплементації законодавства ЄС і досягла окремого прогресу, зокрема, у сфері вогнепальної та іншої стрілецької зброї і легких озброєнь, фінансових розслідувань та перегляду законодавства про Бюро економічної безпеки України.
Загалом за всіма напрямками рекомендації Комісії були частково виконані і наразі залишаються актуальними. Додатково у Звіті зазначається, що на шляху підсилення спроможності протистояти конкурентному тиску та ринковим силам у межах ЄС на даний час Україна перебуває на ранній стадії підготовки з погляду її здатності впоратися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині ЄС і досягла обмеженого прогресу в цій сфері на тлі руйнувань, спричинених війною, та обмеженості наявних ресурсів.
Також ЄК зробила висновок, що в українському суспільстві та владі, включно з парламентською опозицією, існує загальний консенсус щодо того, що інтеграція до ЄС є пріоритетом для країни. Переважна більшість населення України підтримує членство країни в ЄС.
Щодо економічних критеріїв, то у звіті Єврокомісії зазначено, що Україна досягла певного прогресу і перебуває між початковою стадією підготовки та певним рівнем підготовки до створення функціонуючої ринкової економіки. Економічне зростання у 2023 році перевищило очікування, а інфляція знизилася до довоєнного цільового показника центрального банку, що дозволило згорнути деякі надзвичайні заходи.
Влада досягла суттєвого прогресу у впровадженні важливих реформ у межах програм "Україна", Міжнародного валютного фонду (МВФ) та "Макрофінансова допомога+" (МФД+), які довели, що є ефективними якорями політики. Однак у складних умовах війни стан державних фінансів й далі погіршується, а руйнування ключових об'єктів інфраструктури серйозно підриває економічну активність. На бізнес-середовище впливають корупція, низький рівень конкуренції та, дедалі частіше, дефіцит робочої сили.
У звіті ЄК саме війна визначена як головний фактор, що заважає Україні оперативно і сповна виконувати взяті на себе зобов’язання. Зокрема, фінансові зобов'язання України щодо участі в програмах Євросоюзу були призупинені через війну.
Натомість що стосується двосторонньої фінансової допомоги, то після російського вторгнення ЄС, його держави-члени та європейські фінансові установи посилили свою підтримку в межах підходу Team Europe, мобілізувавши майже 122 мільярди євро на загальну економічну, соціальну та фінансову стійкість України у формі екстреної макрофінансової допомоги, бюджетної підтримки, надзвичайної допомоги, реагування на кризові ситуації, гуманітарної та військової допомоги, а також підтримки людей, які втікають від війни. Тож завершення війни стане потужним рушієм України у бік вступу до Європейського Союзу.
Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council
