Історія банкіра Лагуна і "Дельта Банку" має кілька вимірів. Тут і явний російський слід, аж до ділової "дружби" з путінським гаманцем Кирилом Дмитрієвим. Хоча і сам пан Лагун, скажімо відверто, не чужий для країни-агресора. Є всі підстави підозрювати, що в нього явно є російське громадянство, тому що без нього Лагун не зміг би оформити власність в окупованому Криму.
Так історично склалося, що співпраця з росією автоматично йде поруч з грабунком власної країни. Так виглядають базові налаштування "русского міра" - бути злодієм та грабіжником укупі з "несенням скреп". Природньо, що будь-яка така співпраця з рф має каратися, починаючи з санкцій, закінчуючи позбавленням волі. Але на прикладі Лагуна бачимо, що це як раз не факт.
Взагалі, ця історія - історія, можна сказати, успіху власника колишнього "Дельта Банку". Зразок для наслідування для авантюристів та нероб. Адже крадіжка 1.5 млрд доларів у української держави, принаймні поки що, не завершилася, ніякої відповідальності для Миколи Лагуна не було.
Ба більше, Микола Лагун у судових процесах та перед правоохоронцями представляється бідною збанкрутілою людиною. Але цей "банкрут" чудово живе у одній із найдорожчих столиць Європи, у австрійському Відні. Де, до речі, за якоюсь примхою долі чудово облаштувалися і російські олігархи, і їх українські партнери та посіпаки. При цьому чудовий матеріальний стан "банкрута" підтверджується тим, що він здатний утримувати цілий штат адвокатів, які ведуть його справи. Ті самі, на розгляд яких у судах, як ми памʼятаємо, сам обвинувачений не зʼявляється. Його адвокати, до речі, теж не надто дисипліновані у плані відвідувань судових засідань.
Чому це можливо?
Тому що судова система України надто підозріло лояльна до Лагуна. Ось справи до 2015 року, тобто періоду, коли Микола Лагун ще був головою наглядової ради "Дельта Банку". Микола Лагун володів низкою земельних ділянок у Криму, вони перейшли до нього у власність протягом 2006-2009 років. У грудні 2012 були передані в іпотеку банку "Надра". Але після окупації Криму росією у 2014 році і, використовуючи це як привід, Микола Лагун вивів ці ділянки з-під обтяження.
Була ще історія з позовом Нацбанку до Лагуна про справі про стягнення заборгованості "Дельта Банку" за кредитами рефінансування НБУ. Вони показують реальний обсяг активів, якими володіє Лагун, який зараз вперто переконує всіх у тому, що він банкрут. Рішення були винесені Києво-Святошинським судом Київської області у 2017 році (на 81 мільйон гривень) та Печерським судом Києва у 2020 році (на 223 мільйони гривень, більше 60 земельних ділянок в основному в районі Балаклави). Це сотні гектарів кримської землі, яка поки перебуває у окупації.
Суди прийняли тоді рішення про те, що необхідно "звернути стягнення на предмет іпотеки" за конкретними іпотечними договорами "в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" на користь Нацоінального Банку України.
На цьому тлі буде не стільки дивно, скільки підозріло, якщо Миколі Лагуну вдасться "переконати" суд, що він дійсно банкрут та не має геть нічого. І через це з нього можна списати всі борги. А тому публічний нагляд за процесом, розголос щодо нього - ледь не єдина можливість запобігти цьому сценарію.
Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”