Одним із головних завдань для вищого політичного та військового керівництва України, починаючи від Президента України і закінчуючи Міністром закордонних справ та Міністром оборони, є донесення до західних партнерів потреби посилення санкційного тиску за всіма можливими напрямками економічної діяльності, які так чи інакше могли б наповнювати бюджет терористичної рашистської федерації.

рф - рекорсмен по санкціям

Із цим завданням українська влада і Україна, як держава, справляються дуже ефективно. рашистська федерація є зараз світовим лідером за кількістю введених санкцій проти однієї юрисдикції – колективним Заходом запроваджено понад 15 000 санкцій. Це в 4 рази більше, ніж проти Ірану за 40 років. Тобто те, що задекларовано Президентом України, постійно виконується. І навіть питання, які вважалися "романтичними" з погляду введення санкцій, наприклад, межова ціна на нафту, сьогодні стали абсолютно реалістичними.

Зрозуміло, що санкції можна розширяти. Над цим завданням працює відповідна група Єрмак-Макфол, але навіть зараз ефект просто грандіозний з погляду створення коаліції, синхронізації санкцій і боротьби проти обходу рф санкційного режиму.

Тому зовсім не дивно, що окрім глобальних процесів, про які ми зазначили на початку, є, скажімо, і локальні процеси з продовження глобального тренду щодо посилення санкційного тиску. Один із таких прикладів – заборона польською стороною проїзду російських та білоруських вантажівок через свою територію. Це вписується в логіку стратегії щодо санкцій, а головна її логіка полягає в ізоляціонізмі рашистської федерації. І чим більше буде санкцій, тим швидше зростатиме ефект, бо коли санкції запроваджують лише проти великих компаній, то це завжди залишається десь, умовно кажучи, на верхах або на елітарному рівні. А от малий і середній бізнес не завжди це відчуває.

Феномен санкцій проти рашистської федерації – це доведення до всіх сфер економіки значущості і проблемності санкцій, які запроваджуються проти цієї держави, тому цей крок абсолютно правильний. Я впевненний, що було докладено немало зусиль для того, щоб почали з’являтись такі рішення. Це якщо аналізувати з погляду загальної санкційної політики і партнерства України і Польщі в цьому питанні.

Удар по шпигунський системі

З іншого боку, треба розуміти, що від рашистської федерації постійно лунають ядерні погрози у бік Польщі. Тим більше, що почався процес умовної передачі ядерної зброї або розміщення ядерної зброї на території білорусі, яка теж постійно політично атакує Польщу.

Тож, абсолютно зрозуміло, що польській стороні не лише з погляду солідарності з глобальним санкційним тиском проти рашистської федерації, а й з погляду власних безпекових інтересів дуже добре буде обмежити можливість громадян ворожих держав на пересування власною територією під "зручним" приводом, що вони за мир і займаються лише бізнесом. Невідомо, яку діяльність насправді ведуть ці люди.

Вочевидь, що всі нарешті зрозуміли і усвідомили той факт, що рашистська федерація використовує будь-які механізми – дипломатичні або бізнесові – задля збору саме розвідувальної інформації в будь-якій європейській державі. Тому посилення контролю за такими пересуваннями – також в інтересах безпеки Польщі. Можна лише вітати таке рішення і побажати іншим європейським державам на власному рівні ухвалювати подібні рішення і максимально ізоляціонувати рашистський бізнес і будь-які перевезення.

Поки Україна не переможе на полі бою і поки в рашистській федерації не відбудуться політичні зміни в стратегії щодо європейських партнерів, європейських сусідів,поки поки там існує ганебний терористичний режим, він може використовувати будь-якого мирного громадянина задля виконання певних розвідувальних військово-тактичних цілей. І все буде мати дуже поміркований і чемний вигляд, начебто людина займається лише бізнесом. Але ж ми всі розуміємо, що зважаючи на неадекватність цієї держави, вони й технологію бізнесу можуть використовувати як технологію легалізації своєї агентурної мережі в межах Європейського Союзу. І це лише один зі сценаріїв.

Антон Кучухідзе, політолог-міжнародник, співзасновник аналітичного центру “Об’єднана Україна”