Журналісти запитують: про що говорять останні заяви путіна та рішення кремля? Чи можна вважати, що по російському владному монументу вже пішли тріщини — і цей рік може стати для путінського режиму останнім?

На мій погляд, останні рішення та дії кремля говорять про те, що путін та російське керівництво шукають оптимальну стратегію та тактику на найближчу перспективу. Виглядає це дуже еклектично.

З одного боку, спроби налякати Захід (призупинення участі у договорі про обмеження стратегічних озброєнь), але так, щоб зберегти можливість для подальших торгів та переговорів (тому припинення, а не вихід із договору).

Стосовно війни проти України це одночасно і спроба надати цій війні образу "народної", налякати російського обивателя ризиком знищення росії та "російського етносу", і, водночас, прагнення перетворити цю війну на повсякденну звичну буденність, на рутину, щось на зразок "поганої погоди".

Схоже, що у путіна все більше страхів щодо перспектив нинішньої війни. І ці страхи він озвучує, намагаючись налякати всю росію. А решту світу путін (а ще більше Дмитро Медведєв, з демоном Жириновського, що вселився в нього, та інші кремлівські пропагандисти) намагаються налякати ядерним апокаліпсисом, якщо, на їхню думку, з росією спробують зробити щось погане. Але якщо вони озвучують свої страхи, значить реально бояться, зокрема й ядерної війни, якою лякають.

путінський режим тріщить

путін намагається балансувати, шукає зручну для нього внутрішньополітичну та зовнішньополітичну конфігурацію, але виходить це не дуже ефективно та переконливо. Не вдається прикрити реальні проблеми яскравою пропагандистською картинкою. Та й сама картинка виглядає все більш незграбно.

Тріщини по путінському режиму справді вже пішли. Але вони пов’язані не із заявами путіна, а з воєнними поразками росії в Україні, з фактором Пригожина, із протистоянням між Пригожиним та "офіційними силовиками" та низкою російських губернаторів. Стали публічно виявлятися розбірки та протиріччя між різними угрупованнями в путінському режимі. А це побічно свідчить про те, що путінський режим не може функціонувати так само, як і раніше. путіну все частіше доводиться вмикати ручний режим управління протиріччями всередині російських еліт. Але йому все важче контролювати ситуацію. І все більше ознак, що путін слабшає і фізично, і психологічно, і політично. Але це не означає, що путінський режим ось-ось впаде. Не видаватимемо бажане за дійсне. Нам хочеться, щоб путін зі своїм режимом припинив своє існування вже найближчим часом. Але його стагнація, на жаль, може тривати не один рік. А можливо трапиться дещо, і події почнуть розвиватися стрімко і вибухоподібно. У росії таке бувало неодноразово.

Володимир Фесенко, політолог