Без сумніву, що кожна епоха і в будь-якій країні потребує певних лідерів. Як і поза сумнівом, що лідери, які довго засиджуються у владі, втрачають почуття реальних завдань перед державою. Навіть у демократіях - скажімо, епоха "меркелізму" визнається помилковою у низці сфер (наприклад, в енергетиці, що сильно орієнтована на російські ресурси). В автократіях - і поготів (погляньте на росію та Білорусь, що вони роблять зі своїми країнами).
Поточні "вибори" в росії, і я вже про це писала, і не тільки я, по суті, стали картинкою і цифрою для демонстрації всередині та зовні "схвалення" курсу на війну. У тому числі на окупованих росією українських теренах.
Чи мріють російські громадяни про вічну війну та "ядерний рай" - дуже сумніваюся. Все-таки, на подвір'ї 21 століття. Але змінити військовий курс теж мало хто уявляє як, окрім як через військову перевагу України та Заходу.
І все ж є якась частина росіян, які проти війни і які хочуть бачити росію іншою. Ось вони й мають чітко артикулювати такий запит.
Умовно кажучи, свого часу Політбюро не здатне було на розбудову, тож і з'явився Горбачов. А потім йому на зміну прийшов Єльцин, завдання якого в тому, щоб здійснити перехід від СРСР до рф.
Ну а далі прийшов путін, бо Єльцину були не під силу завдання 2000-х – придушення суверенітетів усередині рф, побудова держкапіталізму.
А потім почався деструктив, починаючи з розгрому великих компаній, і далі по наростаючій. Від придушення будь-якої конкуренції у політиці і економіці (аж до вбивств опонентів), та придушення політики взагалі – до повномасштабної війни проти України.
За цей час проскакував Медведєв із фразою "свобода краще, ніж несвобода". Але в результаті - у 2012 році переміг режим, путін повернувся, а Медведєв перетворився на пародію на самого себе, коли "несвобода краща за свободу".
В якийсь момент, впевнена, виникне запит на незначні зміни навіть усередині цього режиму. Питання, в який бік – умовної незначної "відлиги" чи навпаки ще більшого посилення, внутрішнього перетравлення війни (скоріше, друге). Але це буде в рамках чинної системи, а отже – теж стане її збереженням.
Тому важливо, щоб ті російські громадяни, які мають бачення та розуміння, формулювали запит на зміни, кардинальну трансформацію рф (якщо це можливо). З гранично зрозумілим та чітким переліком завдань, які мають бути перед росією у 21 столітті замість війни та курсу у минуле. Тобто не просто проти війни (це і так зрозуміло), а що замість війни. Тоді, можливо, почне формуватися запит і на того лідера, який буде здатний ці зміни втілити.
Олеся Яхно, політичний експерт
