Туреччина раптово зупинила транзит до рф підсанкційних вантажів - ясно що без жодних офіційних повідомлень і пояснень (це було би визнанням, що Туреччина вже рік таки транзитує вільно товари до рф і є злісним порушником санкцій), суто на практиці з неофіційними поясненнями отримувачам. Серед іншого, це пов'язують з нещодавнім візитом до Туреччини держсекретаря США Блінкена (тиск США посилився і на ОАЕ - центр постачання до рф підсанкційної електроніки). Митна система Туреччини блокує оформлення і транзиту, і експорту до рф. Російський бізнес терміново шукає інші маршрути для "паралельного імпорту" (чит. "контрабанди").

"Спусковий гачок"

Тригером міг стати нещодавній скандал з вільним пропуском в ніч на неділю Туреччиною через Босфор офіційно підсанкційного судна "Спарта IV" з вантажем ракет С300 (осадка 6,2м, визначена спостерігачами Британського королівського флоту, означає дуже важкий вантаж) з російської бази в Тартусі (Сирія) до Новоросійська. 

Крім того, варто не забувати про масштаби руйнувань в Туреччині через землетруси (котрі все ще іноді тривають, і не слабкі). Ердогану раптом знадобилось дуже, дуже багато грошей на відновлення (а їх і без того залучали звідки могли - чит. "з нелегального, півлегального і легального посередництва щодо росії" - на подолання тяжкої інфляції і підготовку до виборів).

Очевидно, без зовнішніх вливань ніяк. З високою ймовірністю саме на це натиснув Блінкен, вимагаючи припинення дії якщо не всіх (він реаліст), то більшості схем допомоги росії обходити санкції. "Ви стримуєте своє нахабство і апетити щодо обходу кремлем наших санкцій, а ми гарантуємо вливання для відновлення Туреччини. (І можливо навіть посприяють Ердогану у виборах, якщо, звісно, ними не підготована більш вигідна для США кандидатура, що навряд чи)". Принаймні, це логічно.

Інтереси сторін

Крім того, в інтересах США стримувати антисанкційні настрої в ЄС. Тепла зима і швидке заміщення ланцюгів постачання справді сильно пом'якшили негатив. Але недостатньо. Та й російська пропагандистська машина, щедро утримувана зокрема і грошима, отримуваними в обхід санкцій, не зупиняється. Свіжі масові вкиди, організовані прокремлівським пулом: порівняння в картинках "Подивіться, як добре живуть росіяни - і як погано живете ви в Європі, гляньте на фото полиць магазинів і на ціни!". Ясно що фотографують супермаркети в мегаполісах, а не півпорожні продмаги Нєчєрнозємья і Зауралья. Але європейці не в курсі таких деталей, тому обурення антиросійськими санкціями дійсно посилюється.

Відповідно, і з цієї точки зору США вигідно "прикрутити кран" постачань нормальних імпортних товарів до рф - всіх, а не тільки стратегічних. 

Крім США, на Туреччину цілком може тиснути і Китай: як №1 по імпорту в турецькій зовнішній торгівлі він має всі важелі впливу. Ускладнення в економіці рф через різке зменшення контрабандного ("паралельно імпортованого") потоку різко посилює залежність кремля від Пекіну. Це стосується всіх інтересів Сі щодо росії (територіальних, економічних, демографічних, геополітичних, військових тощо): в якісно економічно ізольованого путіна простір для маневру зменшується до масштабів гамівної сорочки, а центр рішень плавно переміщується з Кремля до Пекіну. Оскільки хто тримає за шию і може перекрити кисень остаточно – той і приймає рішення.

Рішення про різке обмеження вантажів до росії по факту вигідно і самому Ердогану. Він від моменту землетрусу шукає варіанти, як витиснути з росії більше доходів. Різке обмеження "паралельного імпорту" з можливістю послатись на тиск США і КНР – прекрасний привід переглянути умови взаємодії з Кремлем в бік збільшення маржі Ердогана.

Всі у виграші, окрім росії

В принципі, сьогоднішню заяву міністра нацоборони Туреччини щодо продовження зернової угоди з рф "Ми сподіваємось і очікуємо на продовження домовленості з урахуванням вкладу всіх сторін" можна прочитати і як достатньо відвертий натяк саме на перегляд частки Туреччини в оборудках. Бо "вклад турецької сторони", зважаючи на прикриття "майже прямих" оборудок щодо імпорту до рф, явно збільшується. Отже, і частка доходу має стати більшою.

Адже навряд чи хтось повірить, що в Туреччини не лишилось взагалі ніяких можливостей транзитувати до рф вантажі в обхід санкцій – очевидно, просто ускладняться схеми і збільшиться посередницький відсоток. А також Ердоган, очевидно, розраховує на збільшення і інших вигод та преференцій, що отримував напряму через домовленості з путіним.

 Коротше, ситуація "win-win" для всіх, крім росії. 

Олексій Голобуцький заступник директора Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог