Про глобальні наслідки рішення Трампа говорити зарано. Але точно контрпродуктивно розглядати дії Трампа виключно в контексті понять "дурість", як це багато хто у нас робить. Концентрація на санкціях на острови з пінгвінами, а не на протистоянні з Китаєм - це куди більший ідіотизм ніж просто називати ці санкції дурістю.
З психологічної точки зору, перемога Трампа на других виборах стала вершиною його життя, таким собі кінцем історії для нього. І ця перемога була перемогою 100%-го реваншу, а не чогось іншого. Всі дії Трампа - це виключно реванш. І розглядати їх треба перш за все в контексті реваншу помноженого на Боже провидіння (невдалий замах). Ми часто маємо спокусу порівнювати Трампа й Путіна. Глобальна відмінність цих двох людей полягає в тому, що Трамп не мислить (як мінімум поки) категорією історії. Його реванш - це спроба довести, що він був правий чотири роки тому, а в нього ці чотири роки украли. Це дві різні логіки.
Мені здається, що рішення про санкції, в його розумінні світу - це ідеальна угода його життя. Угода, якою він підняв ставки одночасно з усіма візаві. Він щиро вважає, що більшість країн світу почне з ним домовлятися (і це також правда). Логіка цієї угоди (в його розумінні) лежить в виконанні його цілей щодо "make America great again".
Які це цілі?
- США залишається головною армією у світі.
- Долар США - головна платіжна валюта світу.
- США - технологічний лідер світу.
- Ідеологія за межами метрополії потрібна для виконання утилітарних цілей з наведення порядку у світі.
Всі роздуми про те, що це не вирішить питання держборгу, ламає світову систему і призведе до росту цін - для Трампа вторинні. Він вважає, що цими санкціями він частково збалансує торгівлю і притягне в США нові технології, які дадуть в зрозумілій перспективі (звідси і розмови про другий термін) економічний ефект. Ми не можемо зараз відповісти, чи це справдиться. Але гра саме про те, щоб ризикнути всім, щоб виграти все. І зробити "make America great again".
Логіка таких санкцій з дуже високою вірогідністю потребує другого кроку проведення швидкої переможної війни. Війни, яка покаже світові жорсткість намірів. Тому, можливість війни в Ірані (чи ще десь) в перспективі 2-3 місяців зростає. Не є обовʼязковою, але зростає.
Контури протистояння цим санкціям стануть боротьбою за полюси світу. Поки точно бачимо, що Трамп прискорює створення двополярного світу, де роль регіональних держав буде полягати в більшому підпорядкуванню "гегемону". Принцип "і-і" трансформуватиметься в "або-або". Правил гри поки не існує, вони писатимуться по ходу гри. Але процеси починають прискорюватися. В цьому контексті, якщо до літа не буде підписано нашу мирну угоду (вірогідність низька) варто звернути увагу на те, що росія може почати швидше дрейфувати в сторону Китаю. А відтак питання нашої війни має шанси стати частиною поговорів США - Китай.
Трамп вважає, що в ході всіх цих подій він вийде на пряму конкуренцію з Китаєм. Адже, ніякого "бунту регіональних лідерів" в Білому домі не передбачають. Головне питання в цьому контексті, як себе поведе ЄС. Власне від цього залежатиме конфігурація у світі взагалі й у відношенні нашої війни зокрема.
І наостанок. Коли ми аналізуємо Трампа, ми забуваємо: він буде президентом ще майже чотири роки. Якби ми жили не в Україні, можна було б це розглядати, як мить в історії. Але ми - в епіцентрі вибуху. І без США рівняння війни не вирішується. Це треба памʼятати, коли ми щось робимо, чи щось заявляємо весь час.
Вадим Денисенко, політолог
