Суддя, алкоголь, смерть нацгвардійця: справа Тандира і при чому тут ВККСУ

Суддя, алкоголь, смерть нацгвардійця: справа Тандира і при чому тут ВККСУ

Останнім часом токсичність навколо суддівської гілки влади тільки наростає та густішає. І якщо раніше правоохоронцям, особливо Державному бюро розслідувань, потрапляли в поле уваги здебільшого саме судді, то цього разу суспільство зрезонувало негативом і на структуру, яку мало хто на загал знає — це Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі — ВККСУ). В чому суть скандалу зі взаємними звинуваченнями?

Спойлер: дуже дивного скандалу, який потрібно розібрати значно ширше того кейсу навколо якого він виник.

Так, нагадаю про що мова. У ніч на 26 травня 2023 року голова Макарівського райсуду Київської області Олексій Тандир збив автомобілем військовослужбовця Нацгвардії, який стояв на блокпості. Збив п’яний. Військовий загинув на місці від отриманих травм. За поданням ДБР, Тандиру обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Відтоді запобіжний захід неодноразово продовжували. 

Згадали? Так от, справа наразі передана Державним бюро розслідувань до суду, але є підозра, що згадуваний вище голова Макарівського суду, не здається і користуючись особистими давніми зв’язками на самій верхівці судової ієрархії, намагається "переграти" законний розвиток подій.  А як це робити, безперечно, у не чистих на руку суддів безмежний досвід. Адже, закони, це для людей, а не для них...

І от саме в цьому місці й виринає в полі зору правоохоронців цікавий персонаж, Олексій Омельян, який працює заступником голови Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Чим же він виявився настільки цікавим і при чому тут кейс зі збиттям на смерть суддею Тандиром нацгвардійця? Зараз розберемося.

Так, як повідомляє Укрінформ, працівники Державного бюро розслідувань проводили обшуки за місцем проживання заступника голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у межах розслідування щодо можливого введення в оману суду (ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України).

Як повідомляє Суспільне, за попередніми даними, заступник голови ВККС, під час допиту в якості свідка у кримінальному провадженні за підозрою екссудді у вчиненні смертельної ДТП, міг надати завідомо неправдиві показання, поєднанні зі штучним створенням доказів захисту. Але, повірте, це тільки верхівка айсберга.

"Обшуки проводяться з метою виявлення доказів, які можуть свідчити про умисне надання неправдивих показань на користь колишнього судді Макарівського районного суду Київської області", - зазначили у ДБР.

Також, працівники ДБР провели обшуки і за місцем роботи заступника голови ВККСУ України. Що, як на мене, абсолютно логічно, задля встановлення істини у справі і унеможливлення фігурантів справи "підчистити" доказову базу.

І, уявіть, саме в цей момент і почався абсолютно новий етап у цій справі — публічна позиція від ВККС України, яка на тлі тих подій, які я щойно описав виглядає максимально дивно, якщо не сказати більше. Повний текст заяви тут.

Так, видання Дзеркало Тижня також звернуло увагу на цю публікацію і тезово, без води, виклала те, що з її точки зору у цій заяві є ключовим. Серед іншого, там зазначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України розцінює обшуки Державного бюро розслідувань у приміщенні комісії та в заступника голови Олексія Омеляна, як посягання на інституційну незалежність органу суддівського врядування. У комісії вважають, такі дії дестабілізують її роботу та перешкоджають у виконанні покладених завдань. 

"Такі дії можуть призвести до зриву конкурсів до Вищого антикорупційного суду, апеляційних та місцевих судів, а також завершення кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, що ставить під загрозу євроінтеграційні прагнення України", – зазначили у ВККСУ.

Також, у заяві наголошується, що за вплив у будь-якій формі на голову чи члена ВККСУ, який має на меті перешкодити виконанню ними службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень, передбачено кримінальну відповідальність.

І тут, враховуючи вищевикладене, хочеться запитати у ВККСУ — а що ви не зацікавлені у встановленні істини у справі? І, більше того, готові заради цього навіть необґрунтовано звинуватити працівників ДБР у тиску на члена ВККСУ (і одночасно заступника ВККСУ) Омельяна, який є фігурантом кримінального провадження  щодо можливого введення в оману суду? Питання поки риторичне.

Ба більше, відверта маніпуляція, де працівників ДБР намагаються обвинуватити у порушенні статті 234 КПК України, і взагалі виглядає якось по-дитячому, не професійно.  А текст заяви де зазначено, що «обшук проводиться, якщо органом досудового розслідування у добровільному порядку неможливо отримати доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, шляхом витребування речей, документів, відомостей», у нашому конкретному випадку, виглядає і взагалі смішно... Адже, що правоохоронці мали спочатку подати до ВККСУ офіційний запит про вилучення і передачу інформації важливої для слідства, яка підтверджує вину чи невинуватість заступника того ж ВККСУ? Я так розумію?.. Без коментарів.

Хто забув, нагадаю, що обшук (ст.234 КПК України) проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. А коли у тій же заяві ВККСУ почали звинувачувати ДБР, що вони втручаються у діяльність ВККС і зривають конкурси та їх планове “тестування особистих морально-психологічних якостей» суддів даючи членам Комісії повістки для допиту у якості свідків на цей день, і взагалі, як на мене, повний треш...

Вища кваліфікаційна комісія суддів України

А може справа не стільки у намаганні захистити міцними спинами суддівської спільноти заступника ВККСУ Олексія Омельяна, а набагато глибше? Для відповіді на це запитання я трішки поясню, які повноваження у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і чому вони так можуть боятися обшуків.

Так, Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) – постійно діючий орган у системі судоустрою України, відповідальний за відбір і кваліфікаційне оцінювання суддів.

Повноваження ВККСУ:

1. веде облік даних про кількість посад суддів у судах, у тому числі вакантних,

2. проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі:

  • організовує проведення щодо них спеціальної перевірки,
  • приймає кваліфікаційний іспит,
  • вносить до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді.

3. вносить рекомендацію про переведення судді до іншого суду;

4. визначає потреби у державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України;

5. проводить кваліфікаційне оцінювання суддів;

6. забезпечує ведення суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді.
 

Якщо ви це прочитали, переконаний, що все стало значно зрозуміліше. ВККСУ – це абсолютно елітарна структура, по-суті зі статусом недоторканності! Вони визначають кому бути суддею, кому ні, де кому працювати і на якій посаді... Це не робота, а мрія!..

А тут Державне бюро розслідувань вирішило встановити істину, ще й обшуки провести? Коли таке було? Інші правоохоронці такого собі ніколи не дозволяли. Адже, багато в чому залежали від судових рішень, а ВККСУ є важливим елементом у неналагодженій системі судоустрою України.

Висновок

Із вищезауваженого можна зробити висновок, що, можливо, у ВККСУ побоюються, що при обшуках правоохоронці можуть виявити те, що було б для них дуже не бажано і це ще, м'яко кажучи. А інформації абсолютно різної, повірте, там більше ніж достатньо, враховуючи специфіку їх діяльності.

Підозрюю, що "кейс Крупи" та МСЕКів не дає спокою керівництву ВККСУ, адже проконтролювати усі "цікаві переписки" та "залишкові дані", майже не можливо... Думаю, суспільство має уважно спостерігати за завершенням справи екссудді Тандира та як будуть розгортатися події навколо його друга Омельяна з ВККСУ. Та і суддівська реформа уже давно перезріла... Може цей кейс стане останньою краплею? 

Олексій Буряченко, виконавчий директор “Міжнародної асоціації малих громад”

Головне