Два головні висновки від спічу Путіна на Валдаї.
- Перевертання та спотворення як характеристика та опис реалій. Моралі з демократії (мовляв, лібералізм вироджується мало не в тоталітаризм), коли в самій рф спочатку винайшли "суверенну демократію" (пародія/фасад демократичних процесів, контрольована "конкурентноздатність" інакше), а далі від авторитаризму рухаються самі реально до тоталітаризму (культ особистості, будь-яка наявність думки – і ти вже іноагент тощо). Найбільш позамежне - це приписування нібито Заходу підходу (а насправді він якраз і є підхід чинного російського режиму) "Якщо ти не з нами, то проти нас", "Так не діставайся ж ти нікому" (це формулювання Путіна на Валдаї) - хоча саме цим і керується Кремль у відносинах зі своїми сусідами, аж до стирання з лиця землі (як з Україною, хоч з російсько-, хоч з україномовними містами).
- Тема нової міжнародної системи, появі якої перешкоджає Захід. Ось тут не збрехав якраз. По суті відкрито заявив, що все робить для зламу чинної світової системи, заснованої на міжнародному праві. Вся попередня бодяга з спотвореннями - як аргументація, типу. Хоча насправді звичайне загострення у рф у 21 столітті реваншу за програш у холодній війні після статусу переможця у Другій світовій. А підводять цілу "ідеологічну базу" під власні комплекси, тепер уже разом із військовою базою. Отже, це вже привід для висновків тих західних аналітиків, які описують обережність Заходу в реагуванні на війну рф проти України (аби не трактувалися дії як учасника) тим, що війна не набула характеру "системної" (такої, що приведе до Ялти-2, тобто, новим правилам та новій системі). Так ось же, Путін не лише декларує це відкрито (він про це говорив ще з 2014-го), а й діє у цьому напрямі (що показав 2022 рік і далі).
Олеся Яхно, політичний експерт
