Що далі? Іспанія додає мільярд, а Туреччина чекає на розмову

Що далі? Іспанія додає мільярд, а Туреччина чекає на розмову

Продовжуємо розбирати дипломатичний марафон президента.

ІСПАНІЯ

18 листопада в Мадриді оголосили те, що перетворює іспанську підтримку з «солідної» на «масштабну». Міністр закордонних справ Хосе Мануель Альбарес повідомив: додатковий мільярд євро піде на закупівлю військової техніки в США для передачі Україні. І це – окремо від допомоги енергетичній інфраструктурі.

Конкретика? Цей пакет має посилити українську ППО. Іспанія приєдналася до програми PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – механізму, через який країни НАТО купують в Америки найпріоритетнішу зброю, заздалегідь узгоджену з Києвом. Сьогодні більше як половина альянсу в цій програмі. І кожна нова країна – це не просто гроші, це координація, логістика, швидкість постачань.

Під час візиту Зеленського прийняли спікер Конгресу Франсіна Арменголь та голова Сенату Педро Роллан. Зустрічі з королем Феліпе VI та премʼ єром Педро Санчесом. Третій візит президента до Іспанії відкриває, за його словами, «новий етап співпраці». Судячи з цифр – дійсно відкриває.

ГРЕЦІЯ

Ще один результат грецького візиту, про який варто сказати окремо. Україна і Греція домовилися про спільне виробництво морських дронів. Тих самих безпілотних надводних «малюків», які змусили російський Чорноморський флот забути, що таке активність у відкритому морі.

Виробнича лінія – на грецьких верфях. Частина дронів піде Україні, частина – Греції. Для Афін це кілька бонусів відразу: перевірена технологія з доведеними результатами (пригадайте той Мі-8, збитий ракетами з Magura V5 наприкінці грудня), використання грецьких інноваційних технологій у сфері, де конкуренція величезна, і скорочення розриву з Туреччиною, яка свій безпілотник запустила ще 2021-го.

Фінансування? Афіни з Києвом намагаються включити план до кредитів за регламентом SAFE. Тобто це не разовий жест доброї волі – це спільна довгострокова інвестиція в безпеку регіону.

ТУРЕЧЧИНА

19 листопада – переговори в Анкарі. Зеленський зустрічається зі спецпредставником Трампа Стівом Віткоффом. Тема – «активізація переговорів» та обмін військовополоненими.

Секретар РНБО Рустем Умєров після візиту до Туреччини повідомив: сторони відновили контакти щодо обміну, Росія планує звільнити 1200 українців. Кремль підтвердив експертні контакти. Це вже щось.

Але треба розуміти контекст. Переговори в Стамбулі 2025-го – після приходу Трампа – пройшли три раунди (травень, червень, липень). Прогресу майже нуль, якщо не рахувати питання обміну полоненими. Москва не відмовилася від своїх ультимативних вимог, не йде на припинення вогню. Київ не збирається торгуватися суверенітетом чи територією.

12 листопада заступник глави МЗС Сергій Кислиця заявив: мирні переговори з РФ завершилися майже без результату, тому зараз вони призупинені. Туреччина залишається майданчиком – міністр закордонних справ Хакан Фідан каже, що це єдине прийнятне місце для обох сторін. Але «майданчик» не означає «прорив».

Що чекати від зустрічі Зеленського з Віткоффом? Обережного оптимізму щодо обміну полоненими. І чесної розмови про те, що «швидкий мир» на умовах Москви – це не мир, а капітуляція. А капітуляція не входить до планів. Хоча тиск американців виключати не варто…

У сухому залишку. Три дні візитів дали те, що дають рідко – конкретику. Мільярд від Іспанії через PURL. Морські дрони з Грецією. Французькі Rafale та інтеграція оборонки. Це все не «обіцянки підтримати» – це підписані угоди з графіками реалізації.

Москва хотіла ізоляції – отримала європейське турне з результатами. Хотіла шантажувати газом – побачила LNG-термінали. Хотіла панувати на Чорному морі – ховається від дронів, які коштують $270 тисяч і топлять кораблі вартістю сотні мільйонів.

А Туреччина? Це окрема історія. Там не про прориви, там про повернення наших людей додому. І якщо є шанс – його треба використати. Навіть розуміючи, що кремль поки що грає у свою гру.

Війна завершиться не тоді, коли хтось у Москві «дозволить». Вона завершиться, коли Україна буде достатньо сильною, щоб диктувати умови. І кожен такий візит, кожна така угода – це крок до цієї сили.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”

Головне