Чи з’явиться новий “самозванець” у росії?

російській історії властиві повторювані сюжети. Цілком імовірно, що один із таких сюжетів, відомий під назвою “Самозванець”, знову стане актуальним у недалекому майбутньому, а може, і раніше. Причиною для цього можуть стати путінські двійники. Раніше про них якщо й говорили, то з неприхованим скепсисом або великою іронією. Але протягом останніх місяців цю тему стали обговорювати набагато серйозніше, іронії поменшало, підозри і припущення щодо наявності двійників російського президента зростають у геометричній прогресії. Цих двійників навіть почали класифікувати й давати їм умовні псевдоніми.

І якщо такі двійники справді є, уявіть, який це добрий ґрунт для імовірних інтриг і колізій у постпутінський період або в той момент, якщо з путіним щось станеться. Виникає цілий розсип конспірологічних сюжетів і хто його знає, можливо, і не тільки для авантюрних романів.

Пофантазуймо.

Історія перша – “Двійник” уже на троні”. Власне, цю тему вже активно обговорюють. Президент Зеленський нещодавно з великим сарказмом висловився про це: “Я не зовсім до кінця розумію, що він живий і чи це він ухвалює рішення. Чи хтось там ухвалює рішення. У мене немає такої інформації”. Це про путіна. У самій росії відомий Гіркін-Стрєлков також висловив іронічний сумнів про реальність нинішнього правителя росії. Якщо вже щосили використовують двійників президента РФ, то де гарантії, що “цар” досі справжній? Адже спілкування путіна навіть з елітами звели до мінімуму. Легковірний путінський “піпл”, який охоче “поглинає” всю маячню про так звану “СВО”, буде так само довірливо сприймати і ляльку-замінник путіна. Яка їм різниця? Їм потрібен символ. Фетишизм путіна в росії й так уже сягнув маразму. Як там сказав років вісім тому нинішній глава Держдуми РФ Володін: “Немає путіна – немає росії”. Ось вам і пояснення, чому у кремлі можуть наважитися навіть на імітацію нинішнього російського правителя, аби забезпечити свої інтереси.

Історія друга – “Двійника” призначають на трон”. Уявімо, що справджується мрія прогресивного людства й “пуйло” вирушає в інший світ або його туди відправляють (це вже несуттєво). російська верхівка водночас ніяк не може вирішити питання з наступником, і на час “устаканювання” цього питання, щоб не сталося спонтанної дестабілізації, використовує “двійника” померлого лідера. Але двійник раптом виявляє амбіції, рішучість і вміння знаходити союзників у російському керівництві. І ось частина російської верхівки вирішує використовувати псевдо-путіна й далі, розраховуючи на те, що він буде зручним об’єктом для маніпулювання. Але “замінник царя” хоче правити по-справжньому, ось тут і почнеться найцікавіше – і чутки про те, що “цар не справжній”, і війна за хиткий трон із боку обділених і обдурених “бояр”, і боротьба за зміцнення влади з боку “самозванця”.

Історія третя – “Двійник” замість путіна для призначення “наступника путіна”. Тут треба нагадати, що є ще один популярний російський сюжет, уже сучасніший, – “Наступник”. Сам путін став наступником Єльцина. Уже не перший рік ширяться чутки про ймовірного наступника путіна. Новітня версія цієї теми – наступником має стати Дмитро Патрушев, міністр сільського господарства РФ і, що найважливіше, син всесильного секретаря Ради безпеки РФ і колишнього очільника ФСБ Миколи Патрушева. Кажуть, що путін заприсягнувся Миколі Платоновичу, що обов’язково зробить його сина своїм наступником. Та от лихо – обіцяв, але все ніяк не виконає своєї обіцянки. І що робити головному силовику росії? А може, усунути реального путіна і нібито від його імені (через двійника) заявити, що він іде спочивати, а своїм наступником призначає молодого й талановитого Дмитра Патрушева? Повірять цьому чи ні – інше питання. Як і ймовірні наслідки такої події. Для нас важлива сама хоча б теоретична можливість такого сценарію.

Історія четверта – “Війна між самозванцями”. Це ще більш головоломний сюжет. Уявіть: одне кремлівське угруповання оголошує в ролі путіна одного його двійника, а конкурентна кліка – іншого. До речі, свого нібито путіна може висунути Пригожин. Мовляв, урятував справжнього царя від зрадників і запроданців. І розпочинається боротьба двох псевдо-путіних. У російських шанувальників “пуйла” відвиснуть щелепи: де справжній цар, кому вірити? Частина еліти кидається від одного “путіна” до іншого. Загалом, цілковита плутанина. Мені цей сюжет дуже подобається передусім тому, що так доводять до абсурду “культ путіна”.

Історія п’ята – “Самозванець іде на кремль”. Вона починається знову ж із довгоочікуваної події – відходу “пуйла” в інший світ. У кремлі вирішили не мудрувати й обрали такого собі нового керівника. Але не всі представники колишнього оточення путіна (наприклад, Ковальчуки і той самий Пригожин) задоволені цим вибором і вирішують повернути на трон нібито справжнього путіна. Вони видають одного із двійників “пуйла” за дивом урятованого від змовників президента РФ і оголошують хрестовий похід на Кремль.

Можлива ще цікавіша версія цього сюжету, коли, наприклад, Гіркін із товаришами за допомогою друзів із ФСБ викрадають одного із двійників путіна, заявляють, що у кремлі підмінили путіна і хочуть погодитися на злочинний мир із підступним Заходом, для викриття цієї змови висувають свого “двійника” як нібито справжнього путіна. Слідом за цим оголошують священний похід на кремль для повернення “нібито путіна” на трон. І псевдо-путін іде проти справжнього путіна.

На цьому поки що зупинімося. А то політ фантазії заведе нас надто далеко в нетрі конспірології. Якщо хтось із професійних літераторів скористається одним із запропонованих сюжетів, як то кажуть, – welcome! Але про автора ідеї не забудьте.

Ну а якщо одним із викладених сюжетів хтось наважиться скористатися на практиці, то прапор і помело їм у руки. Як каже російське прислів’я: “Сказка ложь, да в ней намек…”

Володимир Фесенко, політолог