В умовах міжнародної ізоляції, не розбещений візитами лідерів іноземних держав, Путін з особливою старанністю готується до саміту БРІКС, який має відбутися в Казані 22—24 жовтня. Серед учасників саміту очікується особливий гість — генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш. Хоча офіс генсека ООН не коментує майбутній візит свого керівника, приїзд Гутерреша анонсував заступник глави МЗС РФ Сергій Вершинін, а пізніше підтвердила офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова. Але чи враховує Гутерреш ті ризики, які несе його участь у саміті БРІКС?
Для Кремля саміт у Казані — це майданчик, де Путін прагне продемонструвати, що він не перебуває в міжнародній ізоляції. Це майданчик, на якому він планує об’єднати навколо Росії країни Глобального Півдня. Майданчик, на якому він разом із Сі Цзіньпіном намагається створити антизахідний блок.
Але на саміті БРІКС у Казані Путін також планує просунути альтернативний українському китайсько-бразильський «мирний план» щодо врегулювання «української кризи». Його мета — розмити і без того слабку підтримку України з боку країн Глобального Півдня і підірвати зусилля Києва з проведення другого Саміту миру.
Приїзд генсека ООН до країни-агресора, яка загрожує світу ядерною зброєю — це демонстрація презирливого ставлення до жертв російського вторгнення в Україну. Це нові аргументи для Москви в її діалозі з Глобальним Півднем. І це подарунок Путіну, який хоче зруйнувати існуючий світовий порядок і міжнародне право, утверджуючи право сильного.
Вже одна присутність генсека ООН у Казані створить для Кремля не просто сприятливий інформаційний фон для саміту БРІКС, багато членів якого прагнуть перетворити це об’єднання в антизахідний союз. Приїзд Гутерреша дасть російській пропаганді привід голосно заявляти з усіх телеекранів і соцмереж, що ООН підтримує просування китайсько-бразильського плану з врегулювання «української кризи». Китайсько-бразильський план загорнутий у красиві й правильні слова про «повагу до суверенітету, територіальної цілісності та принципів Статуту ООН». Але насправді цей план цього не передбачає. Як не передбачає він і відповідальності агресора, і компенсації за руйнування в Україні. За шістьма пунктами цього плану приховується заморожування конфлікту, позбавлення України права звільняти окуповану Росією територію.
Зараз ООН переживає серйозну кризу, а авторитет Гутерреша підірваний як його позицією під час російсько-української війни, так і реакцією на події на Близькому Сході. Після того, як Гутерреш не зміг виступити з беззастережним осудом останнього ракетного удару Ірану по Ізраїлю, Тель-Авів оголосив генсека небажаною особою. І якщо врахувати, що Гутерреш не взяв участь у Саміті миру, організованому у Швейцарії, то на цьому тлі поїздка до Росії, яка веде несправедливу і загарбницьку війну проти України, є більш ніж очевидним проявом симпатії до країни-агресора. І ці симпатії проявляються не вперше.
Раніше Гутерреш був настільки зацікавлений у відновленні зернової угоди, що був готовий йти назустріч інтересам Росії. Зокрема, він пропонував скасувати фінансові санкції, запроваджені ЄС проти Російського сільськогосподарського банку, використовуючи для цього спеціально засновану дочірню компанію російського банку, застрахувати від українських атак російські судна, які будуть вивозити зерно, та ще забезпечити доступ російським суднам, які перевозять харчові продукти та добрива, до портів ЄС. Ці пропозиції Гутерреша, по суті, зводили нанівець низку міжнародних санкцій проти Росії. Своє прагнення відновити зернову угоду генсек ООН виправдовував бажанням уникнути глобальної продовольчої кризи. А насправді, як зазначали США, дії Гутерреша «підривали ширші зусилля, спрямовані на притягнення Москви до відповідальності за її дії в Україні».
Навіть якщо Гутерреш поїде до Казані з благими намірами досягти справедливого миру в Україні, російська пропаганда подаватиме його візит у вигідному для Путіна світлі всередині Росії та в країнах Глобального Півдня. У кінцевому підсумку, участь Гутерреша в саміті БРІКС може призвести не тільки до дискредитації його як генерального секретаря, а й ООН.
Богдан Попов, експерт АЦ "Обʼєднана Україна"
