Венесуела після недільного референдуму щодо приєднання територій Ґаяни мобілізує армію і призначає виконувача обов'язків губернатора спірного регіону Ессекібо, який зараз перебуває під владою Ґаяни. Мадуро вже наказав зробити оновлені мапи Венесуели - де Ессекібо є частиною венесуельської території.

Отже, якщо не війна, то конфлікт (з можливими локальними збройними сутичками на кордоні) таки назріває. Венесуела для цього має достатньо російської зброї і техніки.

Крім того, якраз днями з путіним мав зустріч Ігор Сєчин (глава "Роснафти" і близький соратник путіна всі роки того при владі, котрий курує напрямок Венесуели в зовнішній політиці росії якраз через нафтовий аспект). Ймовірно, зустрічались якраз заради затвердження механізмів і масштабу втручання росії в ситуацію і підтримки претензій Венесуели.

Ймовірно, Мадуро було зроблено певні пропозиції в обмін на ініціювання військового конфлікту, але він буде дурнем, якщо поведеться на цю провокацію. Однак налякати США можливістю війни буквально поруч - чому ні?

І виторгувати певні преференції і від Білого дому (бо все ще є санкції), і від ExxonMobil (через наміри котрої розробляти багаті родовища шельфової нафти в Ессекібо все і почалось).

В будь-якому випадку, це гратиме проти України. Але і проти Ізраїлю, котрий теж, очевидно натисне на всі можливі важелі (а їх в Ізраїлю значно більше, ніж в нас).

Ну що сказати... Кіт з кухні - мишам свято. США очевидно не може собі дозволити навіть трохи відпочити від роботи світового поліцейського і планетарного гегемона, замкнутись у межах власних кордонів і внутрішніх економічних, політичних, соціальних інтересів. Інакше негайно отримує неприємності і збитки в усіх можливих точках тиску.

Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог