7 жовтня терористичний рух ХАМАС заявив про початок проведення в Ізраїлі операції «Шторм Аль-Акса». Випустивши за перші 30 хвилин 5 тисяч ракет та снарядів зі сторони сектора Гази, терористи увірвалися на територію країни та почали вбивати, ґвалтувати та грабувати. Станом на сьогодні кількість загиблих ізраїльтян та іноземних туристів становить вже понад 1300 осіб, близько 3300 поранені.

Цілком очікувано, що росія не залишилася в стороні від нової війни та відразу "включилася" у процес. Звичайно, у притаманній собі спосіб.

Ніщо не є правдою та все є можливим

Вже на другий день війни очільник російського МЗС Сергій Лавров під час переговорів з секретарем Ліги арабських держав заявив, що зброя, яку надсилає Захід Україні для оборони, "розповзається по всьому світу через контрабандистів та торгівців" і це нібито "відомий факт". Більше того, саме зараз на Близькому Сході "така зброя потрапила до рук злочинців і допомагає вбивати мирне населення". Те, що росія фактично підтримала ХАМАС та зайняла відверто антиізраїльську позицію, лавров коментувати не став. Хоча, в принципі, всім адекватним та цивілізованим країнам це і так зрозуміло.

Паралельно з цим росіяни запустили ще один фейк, поширюючи мережею відеоролик, на якому бойовики ХАМАС показують, як прорвали загородження на кордоні з Ізраїлем начебто за допомогою американської зброї, яка прибула з України. На кадрах терористи використовують заряди вибухової речовини під назвою Torped "Bangalor", хоча насправді вона називається "Torpedo Bangalore" ("Бангалорська торпеда"). Також у відео помітне дивне маркування на зброї, яке не відповідає реальному. Фейк вкрай примітивний, але запустили його дуже швидко – що свідчить про комплексну підготовлену акцію, яка була достатньо оперативно розгорнута.

Мета подібних повідомлень очевидна – послабити підтримку з боку наших партнерів і союзників, розігнати "корупційний кейс" (який росія активно качає в інформаційному просторі останнім часом в цілому) і на додачу максимально зіпсувати наші відносини з Ізраїлем.

Замітання слідів

Ще одна мета недолугої російської пропаганди – приховати власну участь у безпосередній підтримці ХАМАСУ – причому як зброєю, так і у підготовці терористів. Зокрема, ГУР МО України оперативно вказало на той факт, що невелика частина західної стрілецької зброї, яку росіяни змогли захопити в Україні, була передана ХАМАСУ. Зрозуміло, що швидко це відбутися не могло, процес передачі – це ціла спецоперація, що потребує підготовки та відповідного часу. Не виключно, що у цьому могли були задіяні російські приватні військові компанії, які використовувалися для прикриття.

Водночас "російській слід" чітко помітний у особливостях підготовки терористів. Зокрема, вони активно і, на жаль, достатньо ефективно використовували FPV-дрони проти ізраїльської бронетехніки. Ця тактика абсолютно нова для Близького Сходу, однак є притаманною для російсько-української війни. І навчитися їй терористи могли у таборах (наприклад, у Сирії), де з ними працювали ті ж самі представники ПВК "Вагнер". Крім того, ХАМАС широко застосовував російські ПТРК "Корнет", причому останньої модифікації, що свідчить про прямі поставки.

Ще два показових моменти – незадовго до початку війни на території Лівану почала офіційно мовити російська станція "Супутник" арабською мовою. Всі сюжети носять відверто пропагандистській характер, спрямовані на розпалення міжнаціональної та міжрелігійної ворожнечі у регіоні, а також просувають ключові російські наративи (у тому числі, пропонуючи росію на роль миротворця та посередника у близькосхідному конфлікті).

І вишенька на торті – 24 вересня російський космічний апарат, який здатен вести радіоелектронну розвідку та перехоплення супутникових сигналів, було переміщено на геостаціонарну орбіту Ізраїлю. З ким росіяни почали ділитися розвідувальною інформацією – питання риторичне. Це не тільки Іран, але й ХАМАС, Сирія, не виключно – деякі інші терористичні організації, які діють у регіоні.

Як це відбувається – прямо чи опосередковано (через Іран) – насправді не важливо. Ключове – це безпосередня участь росії у новій війні на Близькому Сході. І надалі вона буде лише зростати, оскільки на думку путіна та його найближчого оточення це відволікатиме увагу світу від війни, яку росія веде проти України.

Тому нам слід готуватися до продовження та розширення російського ІПСО, спрямованого як на подальше розпалення близькосхідного конфлікту, так і на спробу "прив’язати" до нього Україну, але у вигідному для росії контексті. Наразі ці намагання повністю провалилися, однак російська пропаганда ніколи не зупиняється і продовжить вперто просувати теми, які вони запустили від початку війни, незважаючи на їх абсолютну тупість та безглуздість. Адже росіяни вірять, що колись кількість обов’язково перейде у якість. Звичайно, цього ніколи не буде, але спочивати на лаврах нам не варто. Бо боротьба з фейками та ворожою пропагандою, без перебільшення, питання національної безпеки, яке потребує постійної уваги.

Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку