Перед великим обстрілом Москва відкрито порадила іноземним посольствам виїхати з Києва. Дипломати такі "поради" читають однозначно – готується щось серйозне, і відповідати за наслідки ніхто не збирається. І справді, незабаром по Києву, Дніпру та Харкову прилетіло понад 70 ракет і близько 650 дронів – один із найбільших ударів за всю війну.
А далі Кремль дістав те, чого точно не планував. До Києва приїхав генеральний секретар НАТО Марк Рютте – і не сам. Разом із ним прибули представники всіх 32 країн Альянсу, повним складом. Уперше за весь час така зустріч – Рада Україна–НАТО – пройшла не в Брюсселі, а в Києві. У місті, яке щойно били ракетами.
Тут навіть пояснювати нічого не треба. Росія хотіла зробити Київ небезпечним, щоб дипломати розʼїхалися й залишили Україну саму. А вийшло навпаки: Київ став місцем, куди зʼїхався весь Альянс. Жодне посольство Москву не послухало. Залякування дало протилежний результат – і це не гарні слова, а простий факт: 32 країни сидять за одним столом у місті, яке щойно обстріляли.
Того ж дня Зеленський і Рютте поклали квіти до стіни памʼяті полеглих захисників. Дві картинки поруч – загиблі воїни й повний стіл НАТО – разом кажуть більше за будь-яку заяву. Є ціна, яку Україна вже заплатила. І є союзники, які цю ціну бачать і визнають.
Але будьмо чесними: сам приїзд гостей нічого не збиває з неба. Це політика, а не протиповітряна оборона. Важливо інше – він показує, що партнери не тікають, коли стає страшно. А отже, з ними можна домовлятися про головне: про зброю, гроші й тиск на Росію. Чи перетвориться ця підтримка на реальні перехоплювачі над нашими містами – і як швидко – питання поки відкрите...
Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”
