14 лютого в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулась девʼята зустріч у форматі “Рамштайн”. Найбільшим очікуванням було те, що після восьмого “бронетанкового” “Рамштайну” дев'ятий може стати “авіаційним”. Зокрема Зеленський закликав союзників обговорити постачання Україні далекобійних ракет та винищувачів F-16. Своєю чергою союзники наголошували, що в пріоритеті зараз боєприпаси та ППО, а також пришвидшення процесу передачі танків. А от з винищувачами варто почекати. Про результати нової зустрічі та причини ухвалених рішень далі в матеріалі.
Злагодження “танкової коаліції”
Вісім країн працюють над алгоритмом передачі України танків Leopard 2. Йдеться про Польщу, Канаду, Португалію, Іспанію, Норвегію, Данію та Нідерланди, які поставлять Україні 80-100 одиниць таких танків. Крім того, Польща передає Україні 60 танків Т-72, а США, Чехія та Нідерланди постачають понад 90 танків цієї ж модифікації. Своєю чергою Велика Британія передає роту танків Challenger (14 одиниць), а також пропрацьовує механізм постачання додаткових боєприпасів. Ну і США, як відомо, нададуть Україні 31 танк Abrams.
Без перебільшення це тектонічний зсув у постачанні озброєнь для України. Проте головним у постачанні танків Україні залишається час, який поки грає на руку ворогу. Тому головним завданням для нас у цьому питанні є пришвидшення постачання, чим і займається як Резніков, так і Зеленський.
Проблемним для нас також є "вінегрет" різновидів танків, які будуть у нас на озброєнні. Оскільки йдеться про різні танки, які потрібно вміти ефективно використовувати, обслуговувати, ремонтувати, заправляти та забезпечувати боєприпасами. І це виклик для нас, хоча впевнений, що ми його вміло подолаємо.
Чому боєприпаси та ППО, а не винищувачі?
Союзники України стурбовані потенційною нестачею боєприпасів, з якою можуть зіткнутися ЗСУ в умовах постійних артилерійських дуелей. Ланцюги постачання є доволі напруженими, а внутрішні запаси союзників не безмежні. Наразі темпи витрат боєприпасів значно перевищують наявні темпи їх виробництва.
Вже активно ведеться підготовка до завантаження потужностей ВПК країн-партнерів. Але все це час та ресурси, які вимагають ретельного планування та розрахунку. Тут потрібна координація з боку всіх учасників “Рамштайн”, а також створення умов для укладення більшої кількості прямих контрактів між Україною та західними оборонними компаніями. При чому фінансовими донорами будуть виступати країни-союзники. Такий підхід є логістично виправданим.
Іншим пріоритетним завданням союзники вважають створення інтегрованої системи протиповітряної оборони в Україні та забезпечення її необхідними боєприпасами. Так, у Німеччині концерн Rheinmetall відновлює виробництво боєприпасів для зенітних установок Gepard, які Берлін поставив Україні. В цілому союзники побоюються, що потенціал російських ВПС ще й досі є суттєвим, і вони можуть бути активно залучені під час весняного наступу. Союзники вважають, що ефективнішою зброєю проти російських ВПС є ППО, а не винищувачі.
Чи дадуть Україні ATACMS?
Наразі США не готові постачати Україні системи ATACMS. Це повʼязано з недостатньої кількістю такого озброєння для самих США, які передусім мають дбати про свою власну обороноздатність. Крім того, в США є занепокоєння, що ця зброя буде використовуватись для ударів по території рф. Тож підхід “не дражнити Москву” все ще присутній в головах наших союзників, хоч і цей поріг вже є значно нижчим. Проте тут варто розуміти, що йдеться не про страх перед рф, йдеться про прорахунок можливих дій москви в рамках теорії ігор, коли дії однієї сторони залежать від дій іншої. Попри це є інший шлях для отримання такого озброєння – закупівля його у Південної Кореї, Польщі, Румунії, Греції, Туреччини, Катару чи Бахрейну. Але для цього потрібен дозвіл від США та відповідні кошти. Тому в цьому питанні не варто засмучуватись, робота над альтернативами триває.
В контексті постачання нових видів озброєнь, як-то винищувачі чи далекобійні ракети, варто розуміти, що йдеться не лише про факт надання ЗСУ такої зброї, а й про сигнал путіну, якого таким чином схиляють до суттєвих поступок. Очевидно зараз адміністрація Байдена як сигнал путіну обрала затвердження ще 10 мільярдів доларів прямої бюджетної допомоги Україні, черговий великий пакет військової допомоги та нові санкції проти рф, що буде зроблено вже наступного тижня.
А вже коли очільник Кремля проігнорує і це – дискусія про винищувачі стане більш предметною. Своєю чергою ми всі маємо памʼятати, що домовленості про зброю люблять тишу.
Загалом “Рамштайн-9” та заплановані на наступний тиждень рішення союзників говорять про те, що підтримка України не слабшає, а роздратування путіним зростає.
Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”
