Вчора відбулося чергове засідання у форматі Рамштайн. Що там ухвалили та що це означає для України? Якщо коротко, то є як позитивні зрушення, так і моменти, де ще потрібні зусилля.
Що ухвалили?
По-перше, розширення програми PURL (Prioritized Ukraine Requirements List). Це ініціатива НАТО, де союзники збирають гроші на закупівлю американської зброї для нас – наприклад, ракет для Patriot чи інших систем протиповітряної оборони. Кількість учасників зросла з 6 до 16-17 (або понад половину з 32 членів НАТО), включаючи Латвію, Естонію, Словенію, Фінляндію, Литву. Вже зібрано $2-3,5 млрд. Це дозволяє купувати критичну зброю, яку тільки США можуть надати швидко.
По-друге, посилення протиповітряної оборони (ППО). Як і анонсував президент Володимир Зеленський напередодні, головним питанням став захист українського неба. Узгодили «зимовий пакет» для захисту від російських атак на інфраструктуру. Німеччина обіцяє понад 2 млрд євро, включаючи ракети для Patriot, дві системи IRIS-T, радари та артилерійські снаряди. Обговорювали, що американські Patriots – основа нашої ППО, і союзники працюватимуть над запасом перехоплювачів.
По-третє, спільне виробництво та дрони. Підписали меморандуми з Німеччиною та іншими на модернізацію танків, БМП та спільне виробництво дронів. Великобританія надасть 85 тис. дронів у 2025 році та інвестує 600 млн фунтів у перехоплювачі. Нідерланди – 90 млн євро на розвідувальні та ударні дрони. Україна планує виробити до 20 млн дронів до 2026 року за підтримки партнерів. Данія дає 171 млн дол. на тренування та обладнання.
По-четверте, далекобійні ракети. Обговорили Tomahawk від США, але рішення відкладено – його оголосять президенти Зеленський та Трамп на зустрічі 17 жовтня. Інші країни теж можуть долучитися до постачання deep strike-зброї.
По-пʼяте, фінансування. Україна оцінює свої оборонні потреби в 120 млрд дол. на 2026 рік і просить союзників покрити половину (близько 60 млрд). Пропозиція – 0.25% ВВП від європейців або кредити під заморожені російські активи.
Що це дає Україні?
Ці рішення – це реальний буст для нашої оборони. PURL робить допомогу стійкішою, бо переходить від разових пакетів до системного фінансування, що допоможе швидше отримувати зброю. Посилення ППО та дронів захистить міста та інфраструктуру від зимових ударів Росії, а модернізація техніки та deep strike-можливості дозволять ефективніше тиснути на окупантів, знижуючи їхню здатність атакувати. Обʼєктивно, це не «перемога за ніч» – загальна допомога впала на 43% улітку порівняно з початком року, і не всі країни (як Франція чи Італія) активно долучаються, посилаючись на бюджети. Але розширення PURL і жорстка риторика США (Хегсет сказав, що якщо війна не скінчиться, то на Росію накладуть «витрати») сигналізують про єдність союзників і потенціал для ескалації підтримки, якщо Кремль не піде на переговори.
Наша позиція конструктивна та правильна – ми не просто просимо, а пропонуємо конкретні механізми, як PURL чи спільне виробництво, щоб допомога була ефективною та довгостроковою. Президент Зеленський активно залучає лідерів (зустріч з Трампом – це дипломатичний прорив), фокусуючись на обороні, санкціях та тиску на Росію, що відповідає реаліям війни. Обʼєктивно, це не ідеально – ми залежимо від партнерів, і затримки бувають, але така стратегія допомагає утримувати фронт і наближати наскільки можливо справедливий мир.
Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”
