Отже, вже зрозуміло, що замовчати те, що сталося сьогодні, не вдасться. Ядерного удару Путін боятиметься. Тут важлива реакція інших ядерних держав, зокрема тих, від яких залежить Росія — Китаю та Індії. Простий удар роєм дронів, навіть дуже великим — не той масштаб. Спроба ракетного удару по Києву — можлива, але й це не дасть результату. І це також буде "не те".
"Не те" з точки зору населення, яке сприйме це не як удар, а як прояв слабкості "великої держави". В російській політиці (від Московського царства до сьогодні) зростання таких настроїв є небажаним і небезпечним для влади. Треба щось придумати.
"Не те" і з точки зору загальної ситуації у війні та необхідності продемонструвати російську перевагу. Тобто обґрунтувати свої завищені вимоги до переговорів і мирного процесу.
Відповідь на другий варіант уже є — це посилення тиску на фронті (що не відміняє спроби ракетними ударами знищити українське керівництво). Але темпи наступу рф поки що не вражають. Це явно недостатньо для "другої армії світу". І навіть якщо літня кампанія буде успішною, результат буде ближчий до осені. А до осені потрібно годувати населення якоюсь "казкою". Причому на фоні великих втрат (на які зараз уже почнуть звертати увагу). І тут, враховуючи КГБ-шне минуле Путіна, я бачу два етапи.
Перше — наганяти страх. Тобто вигадати історію про терористичну загрозу. Почати шукати дачні будинки з контейнерів, з арештами їх власників. І, звичайно, вигадати кілька так званих "українських" атак на цивільну інфраструктуру. По аналогії з вибухами будинків перед другою Чеченською війною. Росіянин повинен боятися і повинен, умовно, попросити царя захистити будь-якими методами.
Другий етап — оголошення мобілізації "на прохання трудящих". Тут з одного боку буде гра в "вітчизняну війну" в пропаганді. З іншого — вирішення питання додаткової живої сили для спроб прориву української оборони. І, зрештою, економія бюджету на підйомних для контрактників. Можливо, російське міністерство оборони все ж таки платитиме гроші, але це буде лише 400 тисяч із 3,5–4 мільйонів рублів. Іншу частину доплачуватимуть суб'єкти федерації. Ці гроші можна заощадити... Адже мобілізація — це не контракт. Таким чином, можна очікувати початок мобілізації в росії вже у червні.
Друге, але не головне — знайти козла відпущення. З одного боку, таким теоретично може стати Бєлоусов, але він може встояти. Як-не-як, він є аудитором і зачистив низку схем, тому його не люблять частина старих кадрів в російській міноборони. Однак його підтримують Чемезов і Патрушев, тому відставка міністра — не 100%-ва ймовірність.
А ось зачистка ряду генералів — цілком ймовірна. Особливо якщо Бєлоусов встоїть — він буде прихильником публічної "порки". Так можна звільнити місце для його ставлеників. Прихильниками такої ж "порки" будуть люди Чемезова, адже саме "Ростеху" буде доручено відновлення стратегічної авіації. Це великі, дуже великі гроші. І, зважаючи на терміни розробки та будівництва нових літаків, ці гроші не можна буде витратити без обов'язків продемонструвати результат вже до кінця року.
Однак, сказане вище не скасовує повітряних ударів рф. І вже в липні можна очікувати різкої активізації (навіть порівняно з поточною ситуацією) на фронті. Путіну потрібна "маленька перемога". Потрібна, як життя. Або для життя.
Ігар Тишкевич, політичний аналітик
