Моя аналітика щодо створення платіжної системи БРІКС, загалом, вірна. Цю модель я детально описував у своїх постах.
Поки що це буде тріумвірат у вигляді Китаю, Індії та рф.
Мета - створити механізм розрахунку, який би дозволив Індії та Китаю купувати російські нафту, газ, зерно та інші ресурси, а росії - купувати китайські верстати, автомобілі, електроніку, напівпровідники, чіпи та інше високотехнологічне обладнання без санкційних ризиків.
Так як на сьогодні на російському міжбанку виник найгостріший дефіцит "чистого юаня" та нестача "брудного" (що пройшов через невеликі, спеціальні китайські банки). У результаті, фондування в юані зараз коштує для російських банків понад 10%.
Нова модель не буде аналогом систем SWIFT у доларі.
Її інструментарій: цифрові юань, рупія та рубль. Кліринг та виведення нетто-залишку (а він буде на користь Китаю) на китайські компанії у вигляді чистого юаня.
Тобто, головне завдання, яке ставили перед собою автори даного механізму – убезпечити китайську банківську систему від вторинних санкцій США та блокування коррахунків китайських банків у доларі та євро.
Таким чином, це буде перша міжнародна система передачі фінансових повідомлень та взаємної підтримки торгових обмінів на базі цифрових, а не класичних фіатних валют з використанням технології блокчейн.
Як я й писав, новий монетарний агрегат М 0-1 між готівкою (М0) та коштами клієнтів на рахунках у банках (М1) - це система BRICS Bridge.
Звісно, вона відкусить частину світового торгівельного обороту у долара. Але долар і далі домінуватиме на фондовому ринку та в інших розрахунках.
А питома вага долара у світових резервах знижується з інших причин - центробанки світу віддають перевагу золоту, а не трежерісам.
БРІКС тим часом намагається перехопити у Заходу модерування ключових світових конфліктів
Модерування конфліктів – це один зі способів глобального домінування. Наприклад, Китай став посередником у нормалізації відносин Ірану та Саудівської Аравії. І тепер країни, які раніше збиралися мало не воювати, планують спільні навчання у Перській затоці.
Давній прикордонний конфлікт Індії та Китаю також залагоджений.
Адже всі ці конфлікти намагався модерувати й Захід. Щоправда, безуспішно.
Індія погодилася на вступ Пакистану до БРІКСу. Взагалі сенсація. Адже Пакистан і Афганістан - мають статус союзників США поза НАТО.
До війни прихильники Порошенка ну ось прям абсолютизували отримання такого статусу для України як панацею від усіх загроз.
Щоправда, "афганський злам" трохи збив планку з цього статусу у 2021 році.
Крім того, чому Туреччині як члену НАТО, в БРІКС можна, а Пакистану зі статусом союзника США поза НАТО, не можна?
Таким чином, у БРІКС може з'явитися великий пул ядерних держав: рф, Китай, Індія, Пакистан, КНДР та в майбутньому - Іран.
Ще одна точка модерації – реформа Ради безпеки ООН.
Я цілий рік писав про те, що Україна має ініціювати розширення радбезу ООН за рахунок включення до його постійного складу Індії.
І що зрештою? Торгувалися з Делі, торгувалися, а ініціатива пішла від БРІКС.
Тут і модерування палестинської проблематики – повноцінна держава Палестина, за створення якої виступає БРІКС.
Український кейс і війна рф проти України поки не знайшли суттєвого "підсвічування" з боку блоку.
Але це для нас швидше погана новина, ніж хороша.
У підсумкових документах Форуму, Україна прозвучала лише кілька разів. Хоча попереду ще презентація Китаю та його форум "Друзі світу". Подивимося.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик
