Скасування візиту Президента Байдена в Європу, а внаслідок цього і зустрічі високого рівня Контактної групи «Рамштайн», яка мала б відбутися 12 жовтня, викликало справжню бурю пристрастей і часто-густо конспірологічних тлумачень того, чому це сталося. Як у нас завжди буває, чекали «перемоги», але щось пішло не зовсім так, як очікувалось, і одразу почали говорити про «зраду». В ролі головного «зрадника» і вже не в перший раз виступає Президент США Джозеф Байден.
Я не прихильник конспірології, а тим більше улюбленого у нас формату оцінок «перемога - зрада». Тому звертаю увагу на те, що скасування візиту Байдена в Європу треба розглядати, розуміючи, що цей візит планувався саме Білим Домом, це мав бути прощальний візит нинішнього Президента США до Європи, і він мав стати не просто стратегічно значущим, а достатньо гучною подією, яка б відповідала в першу чергу інтересам Байдена. Крім того, на зустрічах Байдена з європейськими лідерами мали обговорюватись не тільки питання, які пов’язані з Україною, а й з ситуацією на Близькому Сході, відносини з Китаєм, тощо. Припускаю, що Байден і лідери західних країн також збиралися обговорювати і питання про те, що треба буде робити в разі перемоги Трампа на виборах в США.
Тому, на мій погляд, не в інтересах Байдена було скасовувати ці важливі зустрічі. З високою вірогідністю зараз обговорюється і узгоджується певна зміна формату цих зустрічей. Їх можуть провести в США. І тому можливо перенесення міністерської конференції Рамштайну в Штати, просто ця зустріч буде поєднана з зустріччю міністрів оборони країн НАТО, яка планується 17-18 жовтня. Ще один варіант - Байден поїде до Європи трохи пізніше. Саме тому і викликали Держсекретаря Блінкена до США, щоб узгодити подальші дії, знайти їх оптимальний алгоритм, щоб все, що планувалося в середині жовтня, відбулося, але трохи пізніше і можливо трохи в іншому форматі.
Поїхати за кордон і проігнорувати потужний ураган, який насувається на Флориду і східне узбережжя США, Байден не міг і з точку зору суспільних і державних інтересів США, і з врахуванням ситуації у виборчій кампанії. Якщо б Байден проігнорував проблему цього урагану, це стало б приводом для нищівної критики з боку Трампа і республіканців, і могло б вплинути на результати виборів, які відбудуться 5 листопада. Тому скасування візиту Байдена до Європи в умовах такої форс-мажорної події є логічним рішенням. І не треба в цьому шукати якусь конспірологію, а тим більше «зраду».
Ці зустрічі, які планувалися в Європі, скоріше за все будуть перенесені на трохи більш пізній час. Коли і як вони відбудуться, ми дізнаємось найближчим часом.
В контексті пристрастей по Рамштайну і Байдену зверну увагу на ще одну проблему. Знов проявилася традиційна політико-психологічна вада українців – завищені очікування. Наша пропаганда знов наступила на ті самі граблі. Спочатку перегріли очікування від так званого «Плану перемоги», потім зробили те саме відносно зустрічі в Рамштайні. Але не варто чекати дива від Рамштайну, навіть якщо він все ж таки відбудеться на вищому рівні. На цій зустрічі можуть бути важливі рішення (хоча може статися і так, що їх буде недостатньо). Однак частина цих рішень буде непублічною, а інша – в формі стриманих дипломатичних заяв. Зокрема, не варто чекати прямого запрошення в НАТО. Максимум, що може бути – політична заява щодо необхідності забезпечити гарантії безпеки для України під час завершення війни з Росією, і що необхідно прискорити інтеграцію України до НАТО, але вступ України може відбутися вже після завершення нинішньої війни. Перспектива членства України в НАТО буде вирішуватись не зараз, а пізніше, в залежності від того, хто стане Президентом США, на яких умовах звершиться війна з Росією, і як буде розвиватись повоєнний політичний процес в Європі і Україні.
Тим не менш, зустріч лідерів провідних західних країн з Президентом Зеленським дійсно вкрай необхідна. Нашим міжнародним партнерам разом з Україною нарешті треба визначитись з спільною стратегією подальших дій – і в плані воєнної допомоги Україні, і для планування майбутньої переговорної активності щодо завершення нинішньої війни.
Володимир Фесенко, політолог
