Повернення довоєнних акцизів на пальне: причини та наслідки для економіки та споживачів

Повернення довоєнних акцизів на пальне: причини та наслідки для економіки та споживачів

Про оподаткування пального. У нас зараз повернули довоєнні акцизи: бензин - 213 євро за 1000 літрів, дизель - 139,5 євро за тисячу літрів. І 20% ПДВ.

А як у наших сусідів з ЄС? Мінімальні ставки акцизу, встановлені євродирективою 2003/96/EC - 359 євро за 1000 л бензину і 330 євро за 1000 л дизелю.

Поляки та угорці на час паливної кризи поставили акцизи по цій нижній межі, хоча раніше акцизи у них були по 420-470 євро за 1000 л. ПДВ у них - 23 і 27% відповідно, стандартні ставки. У румінів - 380 і 350 євро, ПДВ 19%. У хорватів - 520 євро бензин та 410 євро дизель. Одні з найвищих акцизів - у Італії (730 євро і 620 євро відповідно), ПДВ - 22%, та у Британії - приблизно по 670 євро за 1000 літрів, плюс 20% ПДВ.

Чому це необхідно

Підстав для високих акцизів на пальне є багато, але виділю тільки дві, важливі зараз для України:

  1. Наповнення бюджету - акцизи та ПДВ з пального є істотним джерелом наповнення бюджету, і їх відносно просто збирати.

    І це навантаження, яке більше лягає (в абсолютних значеннях) на середній клас та заможних платників - більше платять ті, хто багато їздить на власних авто, особливо на авто з великим об'ємом двигуна.

    Нагадаю, добрих 85-90% наших податків зараз іде на оборону країни - зарплати військових, придбання зброї та забезпечення для армії. І далеко не всі громадяни України відповідально донатять. Вищі акцизи - це гарантія того, що навіть умовний одеський (чи львівський) ватник на крузаку платитиме принаймні 900-1000 гривень з кожної заправки на ЗСУ.

    Частка пального у вартості послуг громадського транспорту - істотно менша, умовно, автобус, який споживає 20 літрів дизелю на сотню км, перевозить 20-40 пасажирів. Мовчу вже про колійний транспорт. Так, громадський транспорт не на найвищому рівні, але альтернативи громадському транспорту немає, може хоч дорожче пальне підштовхне громади вимогливіше ставитися до транспортних стратегій власних міст та районів.
  2. Стимули до ощадливого споживання пального - оптимізації логістики, відмови від некритичних поїздок. Менше споживання пального - простіше забезпечити паливну безпеку країни, яка зараз повністю тримається на імпорті (що, доречі, погіршує платіжний баланс країни - за імпорт потрібно платити валютою).

Тому так, не бачу жодної драми у поверненні до довоєнного рівня акцизів. Який, доречі, становить близько 1/3 від рівня акцизів у наших західних сусідів.

Автор: Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії

Головне