ЗМІ повідомили про пошкодження енергетичного кабелю EstLink 2, що поєднує фінську та естонську енергосистеми. Це один із двох кабелів з потужністю до 1 ГВт. Причому EstLink 2 забезпечує 650 МВт.

Катастрофи не сталося. Ні фінська, ні естонська енергосистеми не обвалилися. Але тут варто глянути на проблему ширше.
Енергосистема країн Балтії за часів СРСР була (і поки що залишається) складовою кільця БРЕЛЛ.

Причому самі балтійські країни - споживачі енергії, але не експортери. І до недавнього часу не мали можливості уникнути залежності від імпорту з Білорусі та Росії.

Показовий приклад: навіть після введення в експлуатацію білоруської АЕС, президент Литовської республіки Гінатас Науседа під час виступу у ВР та закликав відмовитися від імпорту електроенергії виробленої цією станцією. У цей час національний оператор енергомереж декларував нульовий імпорт, але реальне стабільне перетікання в литовську енергосистему становило приблизно 400 МВт. А от щодо імпорту в цьому напрямі, то  Литовська республіка реально змогла вийти на його  мінімізацію (і за сприятливої ​​погоди навіть відмовитися від нього) лише у другій половині 2023 року.

Бажання виходу на енергетичну незалежність від рф

Проте з 2013 року почалося будівництво одразу трьох ліній електропередач дном Балтійського моря. Це згадані EstLink та NordBalt. Остання має потужність 700 МВт і з'єднує Литовську республіку зі шведською енергосистемою. Паралельно розвивалося будівництво ліній передач у напрямку Польщі. Ну і, звісно, ​​власні генерувальні потужності.
Таким чином до кінця 2024 року країни Балтії могли вийти (і виходили) на можливість енергетичної незалежності від російського імпорту. Відсутні потужності отримували з АЕС у Фінляндії та Швеції, а також з польської енергосистеми (але з останньої були перетікання "в обидві сторони").

І влітку того ж року країни Балтії оголосили про намір вийти із БРЕЛЛ. Тобто ліквідувати залежність від рф та Білорусі. Ця подія має відбутися у лютому 2025 року. Тобто вже незабаром.

І тут із системи "випадає" 650 МВт. З такими втратами, за рахунок перетоків із Польщі, країни Балтії впораються. А от якщо щось трапиться з NordBalt, ситуація буде близькою до критичної. І мова не тільки про вихід з БРЕЛЛ (який доведеться відкласти). Згадуємо білоруську АЕС. Енергоблок №1 на плановому ремонті. А енергоблок №2 відключено, оскільки спрацювали аварійні датчики. І тут варто згадати, що ПЗ (та й самі датчики, реактори) поставлені "Росатомом".
Тому не хотілося б нагнітати. І тим більше не хотілося б мати рацію у тривожних очікуваннях. Але є велика ймовірність пошкодження в найближчі тижні й кабеля NordBalt. Знову якимось судном, що "випадково проходить".
У цьому випадку я дуже сподіваюся на те, що мій прогноз виявиться хибним.

Ігар Тишкевич, політолог, експерт Українського інституту майбутнього