На мою думку, сенс візиту саудівської делегації в Україну полягає ось у чому.
Перше – саудівці хочуть пограти в посередників і миротворців і за цей статус конкурують із Туреччиною та ОАЕ. Посередництво не лише дає змогу виправдовувати свою рівновіддалену позицію щодо рф та України, а й у разі успіху додає політичних балів і дипломатичного престижу.
Друге – зростання тиску США на близькосхідні держави через їхній нейтралітет турбує Ер-Ріяд. Щоб хоч якось превентивно відбитися від імовірної критики Вашингтона в тому, що вони зберігають зв'язки з рф, саудівці вирішили натиснути на гуманітарну тему, демонструючи підтримку України в цій сфері. Принаймні, саме в такому контексті Саудівська Аравія виділила Україні $400 млн гумдопомоги влітку торік після критики з боку адміністрації Байдена.
Третє – іранський фактор. Саудівці непокояться через те, що Іран зближується з росією й удосконалює своє озброєння, випробовуючи його на українських фронтах. Водночас паралельно Ер-Ріяд намагається відновити діалог із Тегераном через Ірак. Я думаю, що демонстративний візит в Україну має послати сигнал іранцям про те, що саудівці також реагуватимуть на його надто тісну співпрацю з рф у сфері ВПК.
Чи змінить цей візит позицію Саудії щодо війни в Україні? Я вважаю, що ні. Для цього поки немає серйозних підстав та інтересів, заради яких Ер-Ріяд готовий відмовитися від рівновіддаленості й пожертвувати своїм міжнародним статусом-кво з Вашингтоном і Москвою, який вони вибудовували після 2016 року.
Тому на цьому етапі йдеться насамперед про обмін сигналами. Меседжі йдуть в Іран і США.
Ілія Куса, експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього