Восени 2023 року поступово стало зрозуміло, що війна швидко не завершиться і головна проблема для України – брак необхідних військових ресурсів (від боєприпасів до бійців на фронті). Виникли й нові виклики – певне виснаження військових арсеналів у країнах НАТО, коливання політичної кон'юнктури в деяких країнах ЄС, початок передвиборчих перегонів у США, що спричинили перебої із західною військовою допомогою. Завищені очікування вже традиційно обернулися відчутними розчаруваннями, пошуками винних, взаємними звинуваченнями. Дається взнаки й емоційна втома від війни.
У підсумку це призвело до того, що в українському суспільстві стався істотний сплеск політичної турбулентності. До нас повернулася (явно не на часі) внутрішня політика, з притаманною їй конфліктністю. Більшою мірою це проявляється в інформаційній сфері та соціальних мережах. Однак надмірне підвищення внутрішньополітичної температури позначається на суспільних настроях. Цим намагаються скористатися російські спецслужби, які різко активізували інформаційно-психологічні спецоперації проти України.
Практично всю осінь бурхливо обговорювали тему виборів під час війни. Однак абсолютна більшість українців, як підтвердили різні соціологічні опитування, налаштовані проти того, щоб займатися електоральною боротьбою під час війни. І це вирішальною мірою вплинуло на те, що в листопаді на офіційному рівні тема виборів під час війни була закрита. Наскільки довго і чи остаточно? – питання відкрите. Це залежатиме від подальшого розвитку військової та внутрішньополітичної ситуації. Але грошей на вибори наступного року в держбюджеті немає. Продовжено (до середини лютого) і воєнний стан, правовий режим якого забороняє проведення будь-яких виборів.
Найважливіші внутрішньополітичні події осені – оновлення керівництва Міністерства оборони України та помітна активізація антикорупційних розслідувань, зокрема проти цілої низки народних депутатів і високопоставлених чиновників.
Україна 2024
У зовнішній політиці головною подією осені стала рекомендація Єврокомісії почати переговори з Україною (разом із Молдовою) про вступ до ЄС. Це рішення ще належить затвердити на засіданні Європейської Ради (саміті лідерів країн ЄС). І це буде непросто, з огляду на агресивний шантаж Києва і Брюсселя з боку режиму Орбана. Але очевидно, що і керівництво Євросоюзу, і більшість країн ЄС налаштовані на нову хвилю розширення ЄС і підтримку європейської інтеграції України.
На нас очікує друга військова зима. Звичайно ж, це буде складний і напружений період. Повітряні атаки по Україні безпілотниками відбуваються щодня. Можливі й масовані ракетні удари. Але, схоже, ми готові до неї (зокрема психологічно) дещо краще, ніж торік. Насамперед, це стосується зміцнення системи ППО. За даними загальнонаціонального опитування соціологічної групи "Рейтинг", проведеного наприкінці листопада 2023 р., близько 75% українців підготувалися до можливих проблем із відсутністю електроенергії. 72% опитаних зазначили, що в їхньому населеному пункті є "пункти незламності".
Військова ситуація характеризуватиметься наполегливими і в'язкими боями на східному і південному фронтах у форматі позиційної війни. Головне завдання у зовнішній політиці – домогтися рішення про початок переговорів щодо членства України в ЄС, а також про продовження фінансової та військової підтримки України з боку США та ЄС у 2024 р. З високою ймовірністю ці рішення буде ухвалено, але не виключено, що з деякою затримкою і з певними умовами. У внутрішній політиці нам усім треба заспокоїтися і хоча б відносно стабілізувати суспільно-політичну ситуацію.
Для успішної війни нам необхідний надійний і стабільний тил. Найголовніше – українське керівництво разом із нашими міжнародними партнерами мають виробити спільну військово-політичну стратегію на майбутній рік, від реалізації якої залежатимуть і подальший перебіг воєнних дій, і умови завершення війни.
Володимир Фесенко, політолог
