Вітаю. Читаю про страшні події у Білій Церкві на Київщині і стає моторошно... Що ж таке булінг? Сьогодні мало хто не знає цього терміну. Регулярне психологічне та фізичне насильство на жертву має низку вже багато разів описаних особливостей і наслідків. Сьогодні хотілося б розглянути групову динаміку булінгу, бо вона має глибше значення, ніж здається на перший погляд.
Отже, система булінгу включає в себе:
- лідера, який тисне (або кілька). Саме вони збирають навколо себе групу
учасників, які його підтримують; - групу учасників, які його підтримують, перебувають поруч із лідером, роблять
вчинки, якими керує лідер, можуть знімати те, що відбувається на камеру; - спостерігачів, які не беруть участі у процесі булінгу, але періодично спостерігають за ним;
- жертва булінгу;
- батьки булера-лідера;
- батьки учасників булінгу;
- вчителі школи.
Як із тихої дитини формується булер?
Розглянемо кожну групу, оскільки всі вони є безпосередніми учасниками.
Лідер, який тисне - це і є основний призвідник і винахідник знущань. Як правило це
дитина, у якої є особисті мотиви. Вони можуть бути прямими - коли "жертва" дуже не подобається лідерові оскільки нею були здійснені якісь "недобрі" дії. Або
мотиви можуть бути непрямими, і тут ми звертаємо увагу саме на батьків лідера булінгу. Точніше на їхню взаємодію один з одним, а також безпосередньо з ним.
Батьки лідера булінгу - первинні у формуванні погляду дитини на світ і оцінці цього світу. Тут на перший план виступає категорія дорослих, які всіляко забезпечують дитину, при цьому уникаючи емоційного спілкування з нею. У такому разі дитина здатна перейти в деструктивну модель способу життя і шукати своєї "реалізації" в школі, формуючи негативну атмосферу.
Спитаєте, чому саме негативну? Тому що в дитячому і особливо в підлітковому періоді діти обирають більш "сильні" емоції, а вони зазвичай - негативні. Так відбувається, якщо дитина не вміє любити й живе з повною відсутністю емпатії. Сюди можна додати деструктивні, пригнічувальні стосунки батьків до дитини, або між собою.
Ще один тип батьків лідера-булера - антисоціальні верстви населення, яких можливо дитина не любить. Хоча багато експертів намагаються зарахувати таких батьків до батьків жертви, але це не так. У чому різниця? Якщо в дитини сильний тип нервової системи - вона починає деструктивно чинити опір дорослим через відповідну поведінку в школі. Якщо ж у дитини слабкий тип нервової системи - тоді вона схильна до поведінки "жертви": стає пригніченою. Загалом можна сказати - це діти не
схожі на тих, яких ми звикли бачити поруч.
Багато хто відносить до "жертв" дітей із низьким інтелектом і складнощами в навчанні, однак це не обов'язково. Булінгу можуть піддаватися і відмінники. Дітей з низьким інтелектом і поганим навчанням частіше ми можемо знайти серед підтримувачів лідера-булера. Та зазвичай у команді "підтримувачі булера" - слабкі діти, не сформовані особистісно, які йдуть за сильними.
Батькам підтримувачів лідера потрібно звернути активну увагу на розвиток своїх дітей, на їхнє подальше формування.
Повернемося до Батьків Жертви. Вони абсолютно не займаються дитиною, особливо в емоційному сенсі (емоційна депривація). Скажу більше, що лише байдужі дорослі не здатні побачити, що з їхньою дитиною щось коїться: вона стала залишатися сама на довгий час, ховає свої емоції, не хоче йти до школи, замислена, замкнута, можливі - сльози, зміни в апетиті, сні... Загальна поведінка змінюється - дитина не в змозі її контролювати.
І обов'язково варто сказати про "спостерігачів" і "вчителів". Це групи байдужих людей, завдяки яким виникає булінг. Не може бути такого, щоб не знайшлося людей, які би не спостерігали за тим, що відбувається. Особливо в груповому знущанні, яке активно відбувається "крок за кроком", часто на очах в інших людей: діти, які навчаються в цьому класі, діти інших класів. Звичайно ж, найчастіше, перед учителем намагаються булінгом не демонструвати (до речі, не завжди). Але немає уважного "вчителя", який би не помітив змін. Часто викладачі намагаються не вдаватися в те, що відбувається, і не припускають, чим зрештою це може закінчитися.
На завершення хочеться ще раз наголосити, що всі перераховані групи є
безпосередніми учасниками булінгу, і якби хоч одна з цих груп поводилася не
байдуже - страшних подій, які відбуваються і можуть відбутися могло б не бути.
Олена Рихальська, кандидатка психологічних наук
