Якби не війна, то в Україні ще у жовтні 2023 відбулися би парламентські вибори, до кінця 2023 року сформовані коаліція та уряд, і десь зараз ми би вже обговорювали результати ста днів його діяльності. Проте, війна і режим воєнного стану переносять ці процеси у часі.

Водночас, політичий цикл потребує оновлення і владної команди, і плану її діяльності. До кінця весни вірогідно будуть ухвалені низка рішень, які модифікують конфігурацію української влади. Складовими цього будуть стратегія, ресурси і кадри.

Стратегічним напрямком залишається європейська інтеграція, у червні очікуємо затвердження переговорної рамки і старт офіційних переговорів про членство. ЄС зі свого боку схвалив український план Ukraine Facility, який є найбільш системним документом розвитку країни. Інші елементи і маяки можна побачити в адаптованій річній національній програмі по НАТО та у меморандумах із МВФ.

Ресурси для дефіцитного військового бюджету виділені через Ukraine Facility, а зараз відбулося нарешті рішення американського Конгресу. В сумі з допомогою від Японії, Канади та інших країн ця ресурсна база дозволяє реалізувати затверджені стратегічні плани.

Кадрове оновлення стартувало, і вірогідно буде продовжене наступного тижня. Зміни у виконавчій владі та правоохоронних органах не будуть відображати політичні наслідки виборів чи ситуацію у Верховній Раді, це скоріше буде часткове врахування побажань надавачів ресурсів. Навряд чи буде сформовано дуумвірат в уряді за зразком двох римських консулів, проте дискусії щодо персоналій продовжуються, а після "засвітки" кандидатів на посади по багатьом з них реалізовані інформаційні та юридичні заходи впливу – з боку різних груп і центрів.

Окремої уваги заслуговує захоплення терміном "перезавантаження органу", цей інструмент рекламують як ліки від усіх хвороб. Хоча, якщо це перезавантаження обмежується вирішенням кадрових запитів без зміни підходів і пріоритетів – то за рік будуть лунати заклики про нові перезавантаження. А це настправді повністю суперечить принципам стабільності, передбачуваності та місцями навіть інституційної незалежності.

Голосування в Раді за складний мобілізаційний закон зібрало 283 голоса, що дає сигнал про готовність до розгляду кадрових питань. Якщо якісь кадри не знайдуть депутатської підтримки – вони можуть отримати статус в.о. після звільнення міністра чи іншого керівника.

І вже оновлена команда працюватиме над вирішенням в тому числі наступних міжнародних завдань – можливої конфіскації російських активів, комплексних переговорів про членство в ЄС, формулювань в резолюції саміту НАТО та Глобального Саміту миру.

Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього