Фейсбук розділився на дві половини: одні кажуть: "Путін не піде на перемирʼя ні в якому разі", а інші, що "Трамп визначився, але піде на поступки". Давайте спробуємо з усім цим розібратися.
План росіян зі зриву переговорів руками українців на цьому етапі провалився. Не остаточно, але зараз точно провалився. І тепер Ми заходимо на поле "невідомого". Що саме невідоме?
- Чи готовий Трамп, в разі відмови росіян від переговорів різко підняти ставки в нафтовому питанні й почати реально блокувати нафтовий експорт рф?
- Чи готовий Путін, з огляду на вище сказане, сказати Трампу "ні", особливо зважаючи на все ще наявність українських військ на Курщині?
- В яку гру гратиме Китай? Мовчазно спостерігатиме чи перейде на сторону рф (думаю, що перший варіант більш вірогідний, Китай в гру вступить трохи пізніше).
Путін розуміє, що сказавши "ні" він може втратити підтримку великої (основної) частини глобального півдня, особливо зважаючи на роль Саудівської Аравії в переговорах. Це для Путіна дуже важливо, з огляду на його нав’язливе бажання стати третім полюсом світу. Окремо, варто нагадати, що неправильний крок зараз означатиме остаточну втрату можливостей для поліцейського контролю на пострадянському просторі, включно з Білоруссю.
У разі погодження на місячне перемирʼя, росіяни будуть робити наступні речі:
- росія буде ставити неможливі умови, але їхні потуги будуть залежати перш за все від рішучості США вводити чи не вводити нафтові санкції;
- росія спробує розторгувати "замирення", перш за все, Ірану та Північної Кореї в обмін на поступки в питаннях України;
- росія підійматиме ставки у своїй угоді з корисних копалин. Нагадаю, їхня пропозиція Трампу полягає не лише в спільному видобутку, але й в посередництві в продажі цих копалин в недружні країни. Простіше кажучи, це - десятки мільярдів на рік вже зараз;
- росія різко збільшить інтенсивність інформаційних атак по всьому світу. В Україні головний напрямок таких атак - хаотизація процесів (я впевнений, що вже сьогодні зʼявиться темник для росіян і корисних ідіотів про те, що перемирʼя на місяць - це зрада).
Наостанок, я вкотре хочу повторити: наша ціль - зберегти максимальну суб'єктність держави, максимальну кількість людей, максимальну кількість територій і обовʼязково вихід до Чорного моря. І не забувайте: переговори по суті, стартували лише вчора.
Вадим Денисенко, політолог, директор Українського інституту майбутнього
