Переговори про мир: на що справді потрібно звертати увагу

Переговори про мир: на що справді потрібно звертати увагу

Розмови в трикутнику Трамп -Путін-Зеленський неможливо розглядати у відриві від головних переговорів світу - переговорів США-Китай, особливо на фоні нового витка тарифно- рідкісноземельного загострення, яке має стартувати 30 жовтня.

  1. На Алясці Путін зумів переконати Трампа, що можна вести переговори до припинення вогню. Лише зміна цієї формули є важливою для розуміння подальших змін Думаю, формула: «спочатку мир, а потім переговори» - це головне питання переговорів Трамп- Зеленський. Її підтримка чи не підтримка - головна відповідь на питання чи можливий мир найближчим часом, хоча б теоретично.
  2. Стратегія Трампа полягає в залякуванні Росії, що в разі не припинення війни, Росія почне різко втрачати нафтові прибутки. При цьому, Томагавки залишаються головною страшилкою Вашингтона: якщо Росія не припиняє війну, «українські Томагавки» розбивають нафтоперевалку на Балтиці.
  3. Стратегія Путіна також більш-менш зрозуміла - він тягне час і продовжує пропонувати Трампу міфічний видобуток рідкоземів в Росії. Паралельно, Путін, має свої страшилки: він демонструє, що активно готується до мобілізації. І демонструє, що може вдарити по Європі. Його ціль обміняти спокій НАТО на Україну. Наша задача - не допустити цього.
  4. Головна червона лінія Путіна зараз - Донбас. Зупинити війну без контролю над Донбасом він може лише під страхом за своє життя.
  5. Зустріч в Будапешті (буде вона чи не буде, зараз не має значення) - це подвійна гра Трампа. З однієї сторони він підтримує Орбана перед квітневими виборами-2026. Але головна ціль - отримати певний переговорний «плацдарм» перед переговорами з Китаєм. Росія не може бути 100% сателітом Китаю в цей момент. В ідеалі, Трамп хотів би отримати хоч якийсь варіант миру. Не вийде , тоді важлива програма мінімум - - не допустити спільної позиції РФ і Китаю. Хоча, як на мене, тут американці явно переоцінюють роль Москви в сучасній світовій історії.

 

Ну а щодо миру, то його вірогідність доволі низька. Хоча й більша за нуль.

Вадим Денисенко, політолог

Головне