29 квітня – день проголошення української держави. Цього дня виконується 106 річниця проголошення Гетьманату.
Про останнього Гетьмана України та Українську Державу – невеличкий сюжет.
Народився Павло Скоропадський 15 травня 1873 року в родині Петра Скоропадського та Марії Миклашевської. Рід Скоропадських вважався в Україні одним із найаристократичніших.
З 1708 по 1722 рік у своїх руках тримав гетьманську булаву Іван Скоропадський. Початкову освіту Павло отримав у Стародубській гімназії. Козацьке полкове місто Стародуб лише з більшовицькою окупацією України у 1919 році буде перефарбований на карті російським. 1886 року Павло Скоропадський вступає до Пажеського корпусу у Санкт-Петербурзі і після успішного закінчення стає офіцером-кавалерґардом – тобто гвардійської кінноти.
Із початком російсько-японської війни Павло Скоропадський добровольцем у 1904 році відправляється в Маньчжурію. Керуючи наданими йому загонами він відзначений золотою нагородною зброєю "за хоробрість" та орденами. Молодого офіцера помітили. Імператор Микола ІІ призначає його своїм флігель-ад’ютантом із наданням полковничих пагонів. Слід сказати, що така жертовність щодо учасників цієї війни була вимушеною – росія війну Японії програла. Ганьбу намагались прикрити щедрими нагородами.
Напередодні Першої Світової війни Скоропадський, отримує звання генерал-майора. З початком бойових дій у 1914 році Павло Петрович очолює кінний полк, а за низку переможних боїв - призначений командувати 34-м армійським корпусом із званням генерал-лейтенанта.
Розпочався 1917 рік і в першій ж місяці своєї нової посади Скоропадський усвідомлює значущість та потугу українського революційного руху. Напередодні зречення Миколи ІІ Павло Скоропадський писав з фронту своїй дружині "Романови всім остогидли".
Після повалення влади імператора, в Україні представником влади стала Центральна Рада. У травні 1917 року в Києві відбувся Всеукраїнський військовий з’їзд, який приймає рішення про створення в Україні національної армії.
Генерал Скоропадський проводить українізацію свого корпусу і створює 1-й Український Корпус. 60 тисяч вояків-українців від нині готові захищати і фронт і українську справу. Очільники української революції, із підозрою дивились на справу "колишнього царського генерала", "поміщика" та "ад’ютанта Миколи ІІ".
Винниченко заявляв: "Не своєї армії нам соціал-демократам потрібно, а знищення всяких постійних армій", а Грушевський вторив "мирній країні не потрібна армія". Корпус Скоропадського двічі рятував Центральну Раду від нападу більшовиків, проте у зиму 1917 року вояки увійшли без жодної підтримки від влади. На початку січня 1918 року Скоропадський подає у відставку, а українська влада оголошує закон згідно з яким розпускає армію, яку мала замінити "народна міліція".
За два тижні генеральний секретар військових справ Симон Петлюра відправлятиме під Крути проти петроградських матросів-більшовиків старшокласників і студентів. Україну окуповує російська армія, проте, невдовзі спільні сили німецьких та українських частин повертають контроль над Україною. За Брестським договором кайзерівські війська вступили на територію України виступаючи гарантом української незалежності, натомість вимагали постачання харчової продукції до Німеччини.
Влада не була спроможна виконати своїх обіцянок перед союзниками, налагодити механізми керування країною, розпочався розгул бандитизму та корупції.
За цих умов в Україні проходить державний переворот. 29 квітня 1918 року на Всеукраїнському з’їзді хліборобів у Києві, найчисельнішому на той час з’їзді – делегати вимагають повалення чинної влади та повернення до історичної форми правління. Павла Скоропадського одностайно оголошують Гетьманом.
7 з половиною місяців Українською державою править Гетьман всієї України Павло Скоропадський.
Коротко цей час можна підсумувати такими державними доробками:
- Саме за Скоропадського ми стали державою від "Сяну до Дону"- практично всі етнічні землі були;
- встановлено стабільну валюту;
- стабілізовано економіку;
- створено чорноморський флот, авіацію та розпочаті реформи в армії;
- розпочався процес відновлення незалежної православної церкви;
- відкрито 3 університети;
- створено Академію Наук;
- відкрито Національну бібліотеку, Державний український Архів, Національну галерею мистецтв, Український симфонічний оркестр, Українську Державну Капеллу, Український театр драми і опери, Український історичний музей тощо.
- українська мова, історія та географія стали обов'язковими предметами;
- українська мова стала державною, все діловодство і написи мали бути державною мовою;
- Українську Державу визнали 30 іноземних держав, з них у 23 діяли українські дипломатичні місії;
- створено Державний та Земельні банки;
- відкрито понад ста нових шкіл;
- надруковано українські підручники, створені серії популярних книг з історії, української та світової літератури;
- йшли перемовини про приєднання Кубані до Української Держави;
- Крим – український.
Та й що й казати! Метро мали запустити в Києві наприкінці 1918 року! І, слід розуміти – частина цих процесів відбувались у час І Світової Війни!
Соціалістична ж опозиція принесла громадянську війну. З 14 листопада 1918 року українська армія Скоропадського захищалась від української армії Петлюри. 14 грудня Павло Скоропадський зрікся влади та емігрував.
В еміграції Гетьман провадив активне політичне життя та створює політичну організацію "Союз гетьманців-державників". Його послідовники збройно йдуть захищати Карпатську Україну у 1939 році, а пізніше вливаються до лав Української Повстанської Армії. Завдячуючи своєму авторитету Скоропадський домігся звільнення Степана Бандери та Андрія Мельника з німецьких концтаборів. Помер Павло Скоропадський 26 квітня 1945 року.
Згадаємо Ясновельможного Пана Гетьмана всієї України!
Олександр Алфьоров, історик, військовослужбовець ЗСУ
