Усі в очікуванні Вільнюського саміту НАТО. Він має стати достатньо принциповим з погляду визначення конкретних гарантій безпеки для України і питання членства України в Альянсі.

Українська сторона в особі Президента України чітко визначила два головних напрямки. Перший – Україна очікує закріплення на Вільнюському саміті конкретних безпекових механізмів і гарантій безпеки. Дискусія з цього приводу триває досі.

Якщо проаналізувати висловлювання Президента Зеленського щодо цього, а також кількість інсайдів у публічних матеріалах від західних політиків, то вочевидь іде дуже потужна дискусія з Україною і членами НАТО щодо того, якими мають бути конкретні гарантії безпеки та механізми. І з огляду на глибину і щільність дискусії, явно, що питання там стоять насамперед військово-технічного напрямку.

Тут можна розглядати дуже багато аспектів, починаючи від оперативної передачі зброї і до створення спільних механізмів реагування між Україною та НАТО або між Україною та окремою групою членів Альянсу. Тому доводиться лише здогадуватись про конкретику. Вочевидь, що під час війни такі речі в публічну площину не потрапляють, навіть як інсайди, але є всі ознаки того, що діалог дуже потужний, глибинний. Зрозуміло, що йдеться про реальні речі, а не про якісь забаганки чи "хотєлки".

І другий аспект позиції України, який теж визначив Президент Зеленський, – це те, що найкращою гарантію безпеки України буде саме членство України в Альянсі.

Тож, Вільнюський саміт має врегулювати ці питання. Тобто – зараз Україна отримає від Альянсу відповіді, на яке розширення співробітництва ми можемо розраховувати, за якими напрямками і коли набудемо членства в Альянсі. Також слід визначити певні умови членства, але, ймовірніше, вони будуть пов'язані лише з часом, коли ми переможемо у війні.

Створення Ради Україна – НАТО

Проте прогрес вже є, адже маємо інформацію, що комісію Україна – НАТО буде перетворено на Раду Україна – НАТО. І пан Столтенберг сказав, що перше засідання цієї Ради він хоче провести у Вільнюсі уже разом із Президентом Зеленським. Що це означає? А те, що підвищення статусу комунікацій і взаємозв'язків зростає до фактичної інтеграції України в усі відповідні структури НАТО для обговорення і участі в прийнятті рішень щодо безпеки на Європейському континенті.

Фактично це перший публічний результат поглиблення інтеграції України в НАТО на реальному структурному рівні, без якого не буває подальшого руху і реальної інтеграції України в Альянс.

Тобто, є програма максимум для України – це членство в НАТО, а є, скажімо, кроки, які так чи інакше можуть посилювати цю генеральну лінію. Насамперед це надання конкретних гарантій безпеки для України, поки триває війна з рашистами. Друге – це створення і розширення можливості участі України в роботі Альянсу на рівні прийняття рішень з партнерами. Це і є створення Ради Україна – НАТО.

Це проміжні результати, які наближають нас до стратегічної мети. Шанси, я думаю, великі, адже понад 20 держав навіть зараз підтримують вступ України в Альянс, хоча і з певними вимогами. Але втім, коли ще таке було?! Навіть Німеччина, яка в 2008 році заблокувала ПДЧ для України, нині має абсолютну прихильність до нашої держави.

Win-win

Сьогодні є не лише бажання України бачити себе серед членів Північноатлантичного альянсу, сьогодні є реальна потреба у самого Альянсу розширюватись завдяки Україні. Тому що фактично Україна виконує сьогодні безпекову функцію східного флангу НАТО – прикриває, захищає і забезпечує безпеку на Європейському континенті ціною власних втрат, ціною життя своїх солдатів і громадян.

Тобто Україна виступила щитом Європи і прийняла весь удар рашистської навали на себе. І нарешті вже всі в Європі і, зокрема, в НАТО почали розуміти, що Україна – це лише перший крок в агресивній рашистській політиці. Далі була б Польща, держави Балтії, повернення до кордонів НАТО 1997 року.

Тому рашистська федерація сьогодні є рівнозначною загрозою як для нас, так і для НАТО. Тож, наш спільний інтерес бити ворога на полі бою. А також нав'язувати спільну політичну волю для стабілізації безпеки не лише в регіоні, а в цілому на Європейському континенті.

Антон Кучухідзе, політолог-міжнародник, співзасновник аналітичного центру “Об’єднана Україна”