Сьогодні ми живемо у перехідний період, вік перемін, коли існуюча система міжнародних відносин та її інструменти у вигляді міжнародних організацій, змушені будуть змінюватися і руйнуватися під тиском об’єктивних внутрішніх та зовнішніх обставин. Вони вже не взмозі забезпечити і гарантувати людству сталий мир і безпеку на підставі домінування сили права, як це було домовлено по результатах Другої світової війни.

Нова система міжнародних стосунків і безпеки може бути встановлена тільки загальним суспільним договором, який може скластися лише по результатах наступної світової війни.

Геополітичні зміни у світі, швидкий науковий прогрес, тотальна цифровізація повсякденного життя, обмеженість природних ресурсів, боротьба за них, перенаселення планети, дисбаланс у розвитку різних країн світу, кліматичні зміни, природні лиха та пандемії, можливе нове переселення народів - всі ці чинники в подальшому значно впливатимуть на наше життя і функціонування та взаємодію існуючих сьогодні держав та народів.

Міжнародні зміни через призму фінансів

Коротко проаналізуємо кожний з чинників окремо, а почнемо наприклад з фінансової системи, яка є лакмусовим папірцем і показовим маркером триваючих змін у світі. Коротше -  слідкуй за грошима, як завжди.

Зміни, що відбулися в світовій фінансовій системі (СФС) за останні 20 років носили кардинальний характер. Ще на початку 2000-х рр. в СФС домінували провідні розвинені країни. Вони виступали основними учасниками міжнародного руху капіталу, їх грошові одиниці, в першу чергу долар США і Євро, виконували функції світових валют, транснаціональні банківські групи цих країн були головними операторами в усіх ключових сегментах глобального фінансового ринку.

Найважливіші міжнародні фінансові організації (МФО), включаючи МВФ і Світовий банк, також перебували під контролем розвинених держав. Перевага в валютно-фінансовій сфері забезпечувало західним країнам істотні преференції. Перш за все вона дозволяла їм отримувати величезні прибутки від операцій на міжнародних валютних, фондових і кредитних ринках, активно залучати іноземний капітал в національну економіку і успішно здійснювати капіталовкладення за кордоном.

Регіоналізація vs уніфікація

Домінування в СФС давало розвиненим країнам можливість впливати на політику країн, що розвиваються - боржників безпосередньо, або через підконтрольні МФО. Однак паралельно у цей же час розвивалася інша тенденція – зміцнення економік країн, що розвиваються. Це створило передумови послаблення лідерства західних держав в СФС. У 2001-2010 рр. їх питома вага в світовому ВВП зросла з 43,5 до 53,7% при розрахунку за паритетом купівельної спроможності валют.

Частка фінансових активів цих країн в загальному обсязі світового ринку капіталів піднялася з 9,6 до 17,2%. Криза 2008 р. завдала потужного удару по фінансовому сектору західних країн і серйозно послабила динаміку їхнього розвитку. У 2010 р. країни, що розвиваються, продовжили нарощувати свій економічний потенціал. У 2016 році їх частка в світовому ВВП досягла 58,2%, а у товарному експорті - 56,3%. До першої десятки найбільших економік світу входили п’ять держав з ринками, що формуються - Китай, Індія, Бразилія, росія та Індонезія. Таким чином, з початку 2000-х років до нашого часу відбувся кардинальний перерозподіл економічних і фінансових потенціалів між розвиненими та країнами, шо розвиваються.

Серед геополітичних змін основною тенденцією є спроби переходу від діючої одно полярної (домінування США) системи до багатополярної (BRICS, G-20), що вплине як на принципи, так і на архітектуру міжнародних організацій, змінить їхні підходи у повсякденній роботі. Сьогодні спостерігаються різно направлені тенденції, з одного боку, відмова від глобалізації та посилення зростання державного націоналізму, що вестиме до регіоналізації міжнародних процесів з іншого боку, через зростання кількості та масштабів глобальних проблем, що стоять перед людством, спостерігатиметься прагнення уніфікувати та централізувати основні міжнародні інститути.

Боротьба за новий світовий порядок

Провідні фінансові західні експерти закликають створити так званий "оркестр націй" з єдиною системою управління, у тому числі фінансовою, які б давали змогу долати разом зростаючі виклики, з якими зустрічається людство у сучасних умовах.

Крістін Лагард, колишній директор-розпорядник МВФ назвала цю концепцію "новим багатостороннім підходом", який полягає у співробітництві країн з метою подолання глобальних проблем. Ідеї Крістін Лагард корелюються з ідеями засновника Світового Економічного форуму Клауса Шваба, який пропонує використати ситуацію, що склалася – пандемії (COVID-19), кризи капіталістичної ідеології, в основі якої приватна власність та свобода особистості, споживання, збагачення та накопичення, для перезавантаження всіх соціальних стосунків, з метою врятувати планету від перенаселення, захистити навколишнє середовище від зайвого СО2, та забезпечити сталий розвиток усього людства в епоху обмежених ресурсів.

Китай, також закликає до розбудови глобальної "спільноти спільної долі", заснованої на загальнолюдських цінностях, але бачить себе новою домінантною силою у 21 сторіччі (глобалізація 2.0 на чолі з КНР). Погляди західних та східних експертів щодо концепції майбутнього розвитку світу перекликаються в одному - Земля це "глобальне село", яке потребує централізованого управління ресурсами та розвитком суспільних стосунків.

Незважаючи на окремі спільні підходи ближче десятиліття геополітичне протистояння буде точитися саме між США та КНР (у рамках засідання G20 на о.Балі, Індонезія, восени 2022 року було сформовано біполярний світ) та їхніми союзниками у політичній, економічній, безпековій, фінансовій та технологічній сферах.

Проаналізуємо коротко інтереси лідерів цих міжнародних процесів у зазначених сферах для розуміння майбутніх загальних тенденцій та оцінки і врахування ступеню можливих ризиків.

Політична сфера

Інтерес США – зберегти роль глобального лідера в усіх сферах, відновити стосунки з традиційними партнерами, після обрання нової Адміністрації у 2021, стримати розвиток конкурентів, в першу чергу, КНР та рф, за рахунок переманювання їхніх союзників із числа країн "Глобального Півдня" на свій бік. Забезпечити домінування сили права над правом сили у 21 сторіччі.

Інтерес КНР – забезпечити відновлення поваги до китайських цінностей (центр цивілізації, концепція Піднебесної) та нації (вважає, що зробила найбільший внесок у розвиток людства), забезпечити країні чільне місце на світовій арені відповідно до рівня потенціалу оновленого Китаю. Утворення нових політичних союзів, які б зменшили тиск на КНР та її союзників (розширення БРІКС та можливо G-20 за рахунок прихильників КНР). Як результат - протистояння з США об’єктивно поглиблюватиметься, у тому числі й через різні ідеології, на яких базуються політичні системи двох країн.

Економічна сфера

Інтерес США – збереження економічного лідерства в світі та стримування конкурентів, в першу чергу КНР. Не допущення створення паралельної економічної та фінансової системи, де зараз домінують США. Подолання внутрішніх економічних проблем, таких як банківські кризи, постійно зростаючий дефіцит державного бюджету та згортання на зовнішньому контурі використання долару США, як основної валюти міжнародних розрахунків.

Інтереси КНР – на внутрішньому ринку – остаточна ліквідація бідності, перехід від індустріального рівня розвитку економіки до індустріально-технологічного, від концепції "світового збирального цеху" до розробника і виробника високотехнологічної продукції, завоювання лідерства у світових виробничих ланцюгах.

Зовнішній вектор інтересів – створення економічних союзів, у тому числі з потенційними ворогами, щоб економічне домінування КНР перетворити на посилений міжнародний політичний вплив, примусити їх утриматися від військово-політичних союзів з супротивниками КНР, в першу чергу США.

З 2013 року реалізується концепції глобальної торгівлі "Один пояс - один шлях", яка вже охопила торгівлею країни всіх континентів (до 2030 р. планувалося виробляти на території країн-членів 51% світового ВВП); 16.11.20 року Китай, Японія та ще 15 країн Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) у столиці В’єтнаму Ханої підписали угоду про зону вільної торгівлі - "Всебічне регіональне економічне партнерство" (RCEP), частка світового ВВП учасників угоди – 29%)).

Китай працює над створенням паралельних американським міжнародних фінансових та економічних систем, з окремим інтернетом та власними хмарними технологіями, які не залежатимуть від США.

У цій сфері курс взято на конкуренцію і протистояння, що перекликатиметься з технологічною сферою, яка дає можливість домінації тій чи іншій нації у сучасних умовах (цифровізація юаня - інтернаціоналізація юаня - розширення електронної транскордонної торгівлі -  дедоларізація діючої міжнародної фінансової системи). Це вестиме до розкручування спіралі протистояння між США та КНР. Так з 2018 року торгівельна війна між США та КНР переросла вже в 2021 у технологічну війну, наступний крок може призвести до гарячого протистояння, в якому, можливо, буде примінена ядерна зброя.

Безпекова сфера

Інтереси США – відновлення двосторонніх та багатосторонніх стосунків з традиційними партнерами, в першу чергу в Європі та АТР, у рамках НАТО, зруйнованих адміністрацією Трампа та створення нових союзів для стримування КНР (Австралія, Індія, Нова Зеландія, Японія, Південна Корея) та росії (Великобританія, Туреччина, Україна, Грузія, Молдова, Азербайджан). Пошук нових партнерів серед країн Глобального Півдня.

Стримування розповсюдження зброї масового ураження для унеможливлення отримання країнами військових переваг над США. Переозброєння Збройних сил США, пере-розміщення контингентів збройних сил США на нових ТВД (театрах військових дій – Східний фланг НАТО в Європі - 3 нові командування) відповідно до оперативної обстановки на них.

Інтереси КНР – злам задумів та союзів США, спрямованих на стримування КНР, створення нових торговельних, військових коаліцій через формування економічної та безпекової залежності країн від КНР (рф, країни Центральної Азії, Африка, Іран, Саудівська Аравія). Забезпечення поваги інтересів КНР у зонах його життєво важливих інтересів (Південно-Китайське море, Гонконг, Тайвань, Південно-Східна Азія, Близький Схід, Африка, Південна Америка, АТР).

Скоріш за все у безпековій сфері спостерігатиметься  подальше небезпечне протистояння з США, стримуючими факторами виступатимуть наявність економічних проблеми в обох країн, взаємна фінансова і торгівельна залежність та наявність у них ядерної зброї.

Технологічна сфера

Інтерес США – збереження лідерства через технологічне домінування та забезпечення збереження його випереджального розвитку. З 2021 року США об’єднали зусилля з Японією, Південною Корею, Тайванем та Нідерландами для обмеження доступу КНР до надсучасних чіпів, які використовуються для роботи з штучним інтелектом та обробкою великих обсягів даних.

Інтереси КНР – перехід суспільства від індустріального до індустріально-технологічного, прискорений перехід на смарт цифрові технології в усіх сферах повсякденного життя КНР. Створення власної елементної бази для виробництва високотехнологічної продукції з високою доданою вартістю та розробка власних технологій, у першу чергу, штучного інтелекту, хмарних та біотехнології, для ліквідації технологічної залежності від США та її союзників. Співпраця в цій сфері з міжнародними партнерами чітко окреслить, хто чий союзник.

Врешті решт у світі спочатку домінуватимуть нації, яким вдасться освоїти замкнені технологічні цикли повторного використання наявних природних ресурсів (відновлювальна енергетика, переробка вторинної сировини, відходів у корисні копалини, видобуток води з повітря, розробка машин на нових фізичних принципах). Все це буде розроблено завдяки широкому застосуванню штучного інтелекту.

В майбутньому протистояння триватиме між людиною та штучним інтелектом, який схильний до раціонального мислення і може розглянути людський підвид, як шкідливий або не ефективний в еволюційному плані.

Фінансова сфера

Інтереси США - збереження єдиної глобальної фінансової системи, де домінуватимуть США на базі підконтрольних міжнародних фінансових інститутів таких як МВФ, Світовий банк, МБРР. Модернізувати Бреттон-Вудську фінансову систему в своїх інтересах, враховуючи розвиток технологічного прогресу і діджіталізації фінансів.

Інтереси КНР - участь у міжнародних фінансових інститутах, створених США та використання їх для перехоплення ініціативи в середині них. Паралельно-створення альтернативної глобальної фінансової системи, де провідну роль відіграватиме КНР, а розрахунки у міжнародній торгівлі будуть проводиться у національних валютах, без застосування долара США (інтернаціоналізація юаня, транскордонна електронна торгівля вже визначено КПК національною політикою КНР на середньострокову перспективу).

Китай підтримуватиме ініціативи США щодо модернізації світової фінансової системи до того моменту, поки вони не почнуть суперечити його інтересам та стратегічним планам.

Короткий аналіз інтересів провідних акторів на міжнародній арені свідчить про подальше загострення їх протистояння в усіх перелічених сферах, що впливатиме і на весь розвиток міжнародних стосунків у 21 столітті. Тепер США не можуть ігнорувати КНР, який стає окремим геополітичним фактором, і або сприятиме, або заважатиме створенню єдиної глобальної фінансової системи, якщо, наприклад, Федеральна резервна система CША та Народний банк Китаю, кожний зі своїм мандатом і ціллю, займуть дві різні і потенційно суперечливі позиції.

Врешті решт програти можуть обидві країни, бо нескінченне протистояння розчистить поле для приходу віртуальних третіх сил, які нададуть людству електронну альтернативу безособових розрахунків, без прив’язок до тих чи інших ідеологічних систем.

Науковий прогрес

Паралельно з загостренням геополітичного протистояння, згортанням глобалізації, розвиватиметься ще один фактор, що кардинально впливатиме на зміни в нашому повсякденному житті і торкнеться кожної країни – це швидкий науковий прогрес. Головними тенденціями у розвитку наукового прогресу в світі стане активізація використання хмарних технологій, поява необхідності роботи з великими масивами інформації, у тому числі, що стосуються потреб окремого пересічного споживача, що потягне за собою необхідність використання штучного інтелекту для полегшення та прискорення розвитку усіх сфер нашої життєдіяльності.

Нейропрограмування, вдосконалення людини (human enhancement, чіпи, смарт-тату, біологічне програмування), штучно виведені організми, біхевіоризм (контроль за поведінкою), розумний дім (контроль у побуті), розумне місто, розумна лікарня (поліпшення якості життя), цифрові паспорти здоров’я, паспорти рівня соціальної відповідальності громадянина (лояльність до держави, доступ до нових суспільних благ таких як репродуктивна медицина, генна інженерія), зброя на нових фізичних принципах, генетично модифікована та штучна їжа (під приводом боротьби за навколишнє середовище та задля забезпечення сталого розвитку людства в умовах ресурсних обмежень), фінансовий статус та кредиторська благонадійність особи (доступ до зароблених електронних грошей, накопичень та можливість ними користуватись). Суспільство ставатиме все більш цифровізованим, і більш прозорим для державних інститутів.

Подібні тенденції подальшої суспільної цифровізації та інформатизації спостерігатимуться і у бізнес середовищі - корпорації перейдуть на більш жорсткий контроль за своїми співробітниками, а банки у свою чергу рухатимуться до посилення контролю за своїми клієнтами, що відкриє їм доступ до їхніх потреб і вподобань (через технології блокчейну) і дозволить наприклад більш точно формулювати їм фінансові пропозиції та знизити ризики неповернення кредитів.

Боротьба ціннісних концепцій та цифрова нерівність

Швидкість запровадження нових технологічних концептів у суспільне життя обмежуватиметься і стримуватиметься лише протистоянням двох суспільних ціннісних концепцій, а саме, з одного боку - необхідністю забезпечення суспільної безпеки та поліпшення якості повсякденного життя громадян, а з іншого боку - забезпечення права громадянина на особисту свободу.

Скоріш за все перемагатиме перша концепція, що викликатиме у суспільстві значні дискусії та інколи спротив окремих груп людей. Інформація стане найціннішим ресурсом у сучасному суспільстві.

Водночас, щоб ефективно скористатися таким її масивом, зробити її корисною та ефективною у застосуванні - це потребуватиме відповідного рівня технічного та технологічного оснащення, знань та навичок. Це у свою чергу змушуватиме бізнес вкладатися у модернізацію своїх інформаційних систем, навчання персоналу та змінювати бізнес-моделі своєї роботи.

Тому саме збір, збереження, обробка та застосування великих обсягів інформації стають сьогодні полем, де точитиметься конкурентна боротьба між державами та транснаціональними корпораціями, банками, фінтех та техфін компаніями. Хто володітиме хмарними технологіями, більш ефективніше використовуватиме штучний інтелект для роботи з BigData, той матиме конкурентні переваги у всіх сферах від доступу до ресурсів, ефективнішого їх використання, технологій, до людських талантів і визначатиме подальший напрямок розвитку людства, а значить домінуватиме і у будь якій сфері нашого повсякденного життя.

Для людей з меншим достатком, а таких буде все більше в умовах обмежених ресурсів і триваючого зростання населення, це може перетворитися на цифрове рабство з обмеженням прав і свобод людини, що в свою чергу компенсуватиметься формуванням паралельного офіційному нелегального світу цифрових послуг.

Демографічний фактор

Крім фактору стрімкого розвитку наукового прогресу та цифровізації, важливими лишатимуться ще декілька взаємопов’язаних з ними – швидка динаміка зростання кількості населення на планеті на фоні обмеженості природних ресурсів сприятиме застосуванню обмежувальних політик на національному рівні та провокуватиме міждержавні конфлікти на зовнішньому контурі.

Це продовжить руйнувати глобалізацію з усіма її перевагами і спрямує тренд на регіоналізацію взаємодії у міжнародних відносинах, що у свою чергу обмежить можливості націй разом долати глобальні наслідки стихійних лих, які виникатимуть все частіше по мірі зміни кліматичних умов на Землі. Крім того це, ускладнюватиме вільне перетікання товарів, послуг,  капіталів і надання переваги цифровим валютам та онлайн банківським послугам, що створюватиме альтернативні діючим глобальні фінансові інститути, які все ще намагаються підтримувати діючий світовий порядок в умовах перехідного періоду.

Держави у майбутньому зможуть посилити свій вплив на останній бастіон – сім’ю, взявши під свій контроль репродуктивну функцію у суспільстві. Контроль за цією функцією поставить остаточну крапку у боротьбі громадян за свої природні права бути вільними і мати нащадків. Під приводом необхідності стримування народжуваності, держави можуть використати це право для підвищення лояльності громадян до них, а сприятиме цьому зниження у населення природніх репродуктивних функцій на фоні пандемій та змін клімату  при одночасному прискореному розвитку штучної репродуктивної медицини, яка буде суворо лецензійована державою.

Кліматичні зміни

Кліматичні зміни, обумовлені об’єктивними факторами зростання населення Землі та використання нами все більших природніх ресурсів, також потенційно можуть провокувати внутрішні і міждержавні конфлікти (кліматичні зміни – неврожай/голод – пандемії – війни за ресурси (за питну воду у першу чергу) і комфортний життєвий простір – падіння політичних режимів – зникнення старих і поява нових держав), спонукатимуть до великого переселення народів із зон некомфортного проживання, а ліквідація наслідків стихійних лих потребуватиме все більш значних фінансових ресурсів, як на національному так і глобальному рівнях.

З іншого боку, прагнення людства до вгамування стихій, подолання їх наслідків підштовхуватиме його до вироблення єдиної політики та об’єднання ресурсів, знань і технологій з метою виживання, що може сприяти створенню нових, більш централізованих глобальних систем, які відіграватимуть ключову роль у цих процесах у майбутньому.

Головна битва у 21 сторіччі відбуватиметься за доступ до питної води, а не за нафту і викопне паливо.

Короткі підсумки

Загалом, можливо відзначити, що серед найбільш значущих факторів, що визначатимуть формування середовища для подальшого розвитку людства стануть зміни клімату (доступ до питної води, подолання наслідків стихійних лих), пришвидшений науково-технологічний прогрес (врешті решт призведе до протистояння людини і штучного інтелекту), а на початковому етапі багатим дасть більший контроль над бідними, як на національному рівні так і у міжнародних стосунках, поглиблюючи розрив між ними, що тільки збільшуватиме кількість конфліктів і градус протистояння.

Все це відбуватиметься на фоні триваючого конкурентної боротьби США та КНР в усіх сферах, які врешті решт разом можуть програти третій силі і віртуальній реальності, яка наступить для них і їх громадян несподівано. Від їхнього прямого зіткнення стримуючими факторами сьогодні лишаються наявність економічних проблеми в обох країн, взаємна фінансова і торгівельна залежність та наявність у них ядерної зброї.

Тут свідомо не було проаналізовано підвищений вплив фактору ядерної зброї у перехідну епоху (за відсутності сталих правил), що потребує окремого розгляду.

Цей перехідний період можливо характеризувати, як епоху підвищених ризиків та можливостей для світової системи і тільки від людства та усвідомлення ним потенційних небезпек залежить, який шлях воно обере і куди спрямує свої зусилля на кооперацію і творення для подолання об’єктивних негативних наслідків, які ближчим часом торкнуться кожного та забезпечення свого сталого розвитку, чи продовження протистояння і використання прискореного наукового прогресу для знищення природного середовища для проживання.

Поки що у людства, нажаль, як на мене, не видно домінування інстинктів самозбереження, але лишається слабка надія, що зростаюча кількість глобальних проблем, які вже неможливо буде подолати поодинці, або ігнорувати, таки змусить нас домовлятися і об’єднувати ресурси, знання досвід і технології,  для того щоб вижити у перспективі.

Руслан Осипенко, український дипломат, експерт міжнародник