17 листопада, одразу після появи повідомлень в іноземних ЗМІ про те, що Президент США Джо Байден дозволив Україні завдавати удари по території росії далекобійною ракетною зброєю, російські ЗМІ повідомили про підписання путінім змін до ядерної доктрини рф.
Головним нововведенням у російських "Основах державної політики в галузі ядерного стримування" став принцип, за яким росія може застосувати ядерну зброю проти країн, які її не мають, якщо ті "загрожуватимуть суверенітету та територіальній цілісності рф".
У такий спосіб путін фактично відправив сигнал, що війна проти України, розпочата рф у 2014 році, не має шансів на перемогу, і вирішив використати страх частини європейського політикуму перед можливою загрозою застосування ядерної зброї.
Зосередження уваги на тому, що рф може завдати ядерного удару по країнах, які не мають чим відповісти, – це спроба обійти основні моменти ядерної стратегії мінімального стримування, яка базується на ідеї, що країни, які мають ядерну зброю, можуть запобігти агресії з боку інших держав завдяки загрозі потужного удару у відповідь.
Мінімальне стримування передбачає, що країна повинна мати достатню кількість ядерних засобів для того, щоб забезпечити ефективне стримування потенційного агресора, але без прагнення довести ситуацію до глобальної ядерної війни. Зокрема, це відображено у принципі "взаємної гарантованої руйнації", коли у відповідь на застосування ядерної зброї однією країною, інша країна також відповість ударом, що призведе до катастрофічних наслідків для обох сторін. А коли до взаємних обмінів ударами долучаться союзні держави, то весь світ запалає в ядерному вогні.
У своїй геополітичній грі російське керівництво за допомогою погроз застосувати ядерну зброю намагається посіяти розбрат серед партнерів України та запобігти продовженню консолідованої підтримки з боку Заходу насамперед через появу політичного протистояння між Європою та США у питаннях надання можливості ЗСУ застосовувати проти рф найновіші зразки високотехнологічної зброї, яку ми отримуємо від партнерів.
На провокування такого розбрату спрямовані чергові заяви путіна щодо "глобалізації конфлікту" та можливості трансформації російсько-української війни у "третю світову". Це типова політична гра, яка орієнтована на тих представників переважно європейського істеблішменту, що й досі воліють висловлювати "глибоке занепокоєння" і протидіють наданню Україні військової допомоги.
Нагадаю, що ядерна стратегія мінімального стримування передбачає як дипломатичні та політичні, так і суто військові елементи. І провокативні заяви з боку рф змусять наших партнерів використовувати їх у комплексі. Так, країни, що мають ядерний арсенал, більшу увагу приділятимуть функціонуванню систем раннього попередження про можливі атаки та їхню підготовку, щоб мати змогу адекватно реагувати на загрози. Тобто рф не зможе таємно провести підготовчий етап до застосування ядерної зброї.
Можна також очікувати на посилення дипломатичної активності та проведення консультацій представників країн-членів НАТО щодо спільної протидії загрозі застосування росією ядерної зброї на європейському континенті. Як наслідок, логічно прогнозувати збільшення військової присутності НАТО у Східній Європі, проведення навчань і модернізацію військових сил для підвищення рівня готовності до можливих загроз із боку рф. Відбудеться поглиблення співпраці у сфері розвідки для своєчасного виявлення загроз і координації дій.
Паралельно із військовими заходами варто розраховувати на застосування нових економічних санкцій, які можуть завдати шкоди російській економіці та зменшити її можливості фінансувати військові програми. Зокрема, на запровадження нових, більш цілеспрямованих санкцій, які б націлювалися на специфічні сектори, наприклад, технології або фінансові установи.
Для запровадження нових санкцій потрібно досягти консенсусу серед ключових союзників (США, ЄС, Великої Британії, Канади тощо). Якщо міжнародна спільнота діятиме одностайно, це підвищить ефективність санкцій. Не виключено, що до цих санкцій доєднається й Китай, якому теж не вигідна ескалація російсько-української війни до рівня ядерної. Бо ядерна війна негативно вплине на китайсько-європейську торгівлю, чому офіційний Пекін точно хотів би запобігти.
Узагальнюючи, ефективна протидія загрозам застосувати ядерну зброю з боку росії вимагає комплексного підходу, що поєднує дипломатію, військову готовність, економічні санкції та інформаційні кампанії. Злагоджені дії країн-партнерів України є критично важливими в цій ситуації, а прогнозовані ризики ескалації можуть сприяти участі в дипломатичному та економічному тиску на рф із боку тих країн, які зараз намагаються дистанціюватися від будь-якої чітко визначеної позиції та стратегії дій щодо російсько-української війни.
Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council
